Рівно три роки тому, 10 червня 2015-го, загинув боєць 1-ї сотні полку АЗОВ із позивним “Дюс” – Денис Денисюк. Менше ніж за місяць до загибелі йому мало б виповнитись 25 років. Родом друг Дюс був із Києва, до війни працював режисером монтажу телепрограми «Вікна-Новини» на СТБ та хотів вступити до інституту на режисуру. Але події 2013 року різко змінили плани Дениса… Хлопець був активним учасником Революції Гідності, а під час одного з протистоянь навіть отримав травму, проте навіть після цього продовжував ходити на Майдан та відстоювати права українського народу.
Із початком війни Дюс почав поєднувати роботу із волонтерською діяльністю, але цього для людини, яка всім серцем переймалась майбутнім своєї країни, було замало, тож згодом вирішив вступити до лав полку АЗОВ.
Свого часу Денис проходив строкову службу в армії, тож, потрапивши на передову, дуже швидко призвичаївся та оволодів військовою справою. Як пригадують побратими Дюса, стріляв він на відмінно та миттєво міг зреагувати у будь-якій складній ситуації. Військова справа давалась хлопцю надзвичайно легко, здавалось, що він професійний військовий, а не боєць-доброволець.
Загинув Дюс у боях під Широкиним. Того дня видався спокійний ранок, у побратимів навіть зберігся відеозапис, який вони зробили за кілька годин до загибелі Дениса. На записі хлопець веселий та життєрадісний, тоді нічого не передбачало біди… А вже за пару годин ворог почав серйозну атаку, б’ючи по українських позиціях з важкої артилерії. Друг Дюс героїчно стримував ворога, не даючи йому просунутись вперед. Але один із боєприпасів розірвався поруч із хлопцем, внаслідок чого він отримав серйозні поранення, які, на жаль, виявились несумісними з життям. Завдяки сміливим діям друга Дюса атака ворога захлинулась, але Україна втратила одного зі своїх найкращих синів.
Побратими запам’ятали Дюса як сміливого та завзятого воїна, як вірного і щирого друга. В нього виходило все, за що б він не брався. Його любили всі: колишні вчителі, колеги, побратими в підрозділі. В рідній школі Дениса на згадку про нього встановили меморіальну дошку.
Денис «Дюс» Денисюк посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Україна ніколи не пробачить ворогу смерть Дениса та тисяч інших безстрашних і талановитих своїх синів.
Пам’ятаємо!
