ПАМ’ЯТІ АМБРОСА

Сергій Амброс був родом із Черкас. Добрий, щирий, намагався нікого не образити, завжди стояв за справедливість. Надзвичайно чесний, ніколи не приховував емоції та почуття.

ПАМ'ЯТІ АМБРОСА

Він був багатогранною особистістю: любив читати, цікавився різними видами спорту. Окрім цього, Сергій цікавився і туризмом.

Амброс пройшов шлях азовця, починаючи з наступальних операцій у Мар’їнці, Іловайську.

Був відданий своїй справі. За словами побратимів, Сергій був впевнений, що з будь-якої ситуації є вихід, а на завданнях був готовий піти за побратимами до самого кінця. Амброс користувався авторитетом серед особового складу. Під час чергового ворожого артобстрілу Амброс був на командному пункті «Маяк». Саме там одна із мін зупинила його життя…

«Перед Широкинською операціє Амброс зробив собі татуювання із зображенням сокола, – пригадує побратим Желько. – Йому дуже подобався цей птах. 18 лютого, саме того дня, коли він поїхав на «Маяк» і отримав тяжкі поранення, до мого вікна на базі прилетів сокіл. Він посидів на балконі кілька секунд і полетів, після чого до мене в кімнату зайшли товариші та сповістили про смерть Амброса…

Коли з ним прощались у рідному місті, над центральною площею теж літав цей птах, що також дуже дивно. Я думаю, що він не загинув, а став соколом. А прилітав, аби ми знали, що він живий, просто має тепер іншу подобу».

ПАМ’ЯТАЄМО!

ПОМСТИМОСЯ!