Народився у місті Сторожинець у Чернівецькій області. Позивний «Каратель» має історію ще з дитинства – під таким нікнеймом грав в онлайн-ігри.
У доволі юному віці був у мене спорт, різні бойові мистецтва. Тому й досить рано почав цікавитись всім, що стосується армії та можливого розвитку в цьому напрямку. Знав, що як тільки виповниться 18 років – зв’язуватиму життя з військом.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
У 2016 році з настанням повноліття він відправився у Французький іноземний легіон. За підсумками курсу молодого бійця потрапив у трійку найкращих, це дозволяло одразу ж навчатися на сержанта, але «Каратель» відмовився та обрав солдатський шлях у ДШВ.
Не розглядав розвитку в українській армії, а націлився за кордон, бо вважав, що там кваліфікованіша та професійніша підготовка. Я помилявся, але про це дізнався тільки в процесі.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
Після однієї з відпусток вирішив не повертатися в легіон, у 2018 році він приїхав в Україну, де й жив до початку повномасштабного вторгнення. Працював майстром з виготовлення пам’ятників.
Коли прийшла велика війна у 2022 році, у перший же день зрозумів, що треба рухатись у військо. Не хотів повертатись у десантники, але це був єдиний хороший варіант. Коли у червні підписав контракт, одразу усвідомив, що мене не відпустять на фронт. Хотіли, щоб я був інструктором, бо маю певний досвід.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
Пробув у 199-му навчальному центрі ДШВ трохи більше як рік, у 2023 році отримав перший бойовий досвід – брав участь у штурмах під Кліщіївкою разом з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою.
Влітку 2023 року перевівся в «Азов», у званні молодшого сержанта потрапив у 3-тю роту 1-го батальйону.
У Серебрянському лісі під час проведення рекогностування перед одним зі штурмів потрапив під танковий обстріл та отримав поранення в районі литки лівої ноги. Після цього було чотири місяці лікування. Тоді він познайомився з майбутньою дружиною – вона працює реабілітологом з першого дня війни.
У мене повністю ліва стопа не працювала. Було часткове перебиття гомілкового нерву. Але розумів, що нічого робити на реабілітації – треба повертатись назад, навчатися.
Хлопці, які були зі мною в піхоті, перейшли якраз у розвідку – друг «Сток» формував взвод. Він повернувся з полону та відновив ВРСП в тому форматі, у якому існує й зараз. Бачення друга «Стока», яким повинен бути підрозділ, перенеслось туди. Мене без проблем відпустили в розвідку.
Займався реабілітацією на місці – на першу задачу виходив ще в ортезі. Це був початок 2024 року. Недовго в ньому пробігав. Ми тоді в Серебрянському лісі заходили в смугу забезпечення противника, різні штурмові рейдові дії.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
Влітку 2024 року друг «Сток» призначив «Карателя» командиром взводу розвідки у званні сержанта.
Ми звикли працювати серед пеньків, а це зайшли на болота, де зелені дерева, багато кущів – там можна було робити дуже багато цікавих задач. Приміром, стріляли ОЗМ ніби як з міномета, вона летіла на 100-150 метрів.
У лісі я зрозумів, що таке професіоналізм. Бо ми з групою зайшли у бліндаж, противник навіть не чув нас, вони спали. Я постукав, сказав: «Привіт, прокидайтесь» – і більше вони не прокинулись.
Була історія, як група друга «Тіра» зачищала позицію та взяла в полон ворога – той пʼять днів жив у дивані, його демаскував запах фекалій.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
Коли восени 2024 року «Азов» починав займати смугу відповідальності біля Торецька, ВРСП був одним з першим, хто заходив у селище Нью-Йорк.
Взвод працював на флангах, де була повністю сіра зона, ключові ділянки, які треба утримати. Мої хлопці з пікапів вивантажувались, проводили пошукові рейди в посадках.
Група моїх бійців заходила в критично необхідну зону біля Неліпівки. Ворог постійно туди інфільтровувався, нам треба було закрити дорогу, бо вже пробували проводити механізовані штурми. Задачу виконали успішно, але тоді ж були перші втрати під моїм командуванням – загинув друг «Дозор», а друг «Сєвєр» зник безвісти.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
Зі створенням корпусу навесні 2025 року друга «Стока» призначили командиром 2-го батальйону. «Каратель» тоді став його заступником у званні лейтенанта, а через рік – очолив 2-й бат у званні старшого лейтенанта.
Зараз наш батальйон працює у форматі, у якому його залишив ще друг «Шик», коли був комбатом. Таким його бачив і друг «Сток». Коли я прийняв у нього підрозділ, для себе ставлю лиш одну задачу – зберегти ефективність та людей. Дуже багато втратила наша країна, ми не можемо просто здатися та заплямувати пам’ять про цих людей.
Володимир «Каратель» Тудан
Старший лейтенант, командир 2-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов»
За майже чотири роки служби він пройшов шлях від солдата до командира батальйону.
Навчався в Чернівецькому професійному ліцеї автомобільного сервісу з 2013 по 2016 рік, здобув освіту за спеціальністю «Слюсар-електрик, водій категорії В, С».
Нагороди:
- Медаль «За військову службу Україні»;
- Нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест»;
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест»;
- Нагрудний знак «За звитягу».