30 червня 1941 року ОУН під проводом Степана Бандери у Львові проголосила Акт відновлення Української Держави, а над міською ратушею підняли український національний прапор.
Підтриманий не тільки націоналістами, а й духовенством, документ закликав український народ до обʼєднання, розбудови незалежної держави зі столицею у Києві та боротьби проти совєтського поневолення.
Розуміючи, що Україна не обмежується західними землями, тисячі націоналістів утворили три Похідні групи та вирушили на північ, південь і в центр для створення там власних адміністрацій та осередків ОУН.
Проте Німеччина була категорично проти самостійної України. Вже у липні німецька влада заарештувала Бандеру та обраного прем’єра Ярослава Стецька, ув’язнивши їх у спецбараці концтабору «Заксенгаузен» для найважливіших в’язнів Третього Рейху. Крім того, німці заборонили українські організації та почали полювання на оунівців.
Попри увʼязнення Бандери та заборону українських організацій, проголошення Акта стало черговим підтвердженням прагнення українців до самостійної держави та готовності використати будь-які методи для досягнення цієї мети.