Коли війна – справа честі. Пам’яті Ножа

Коли війна – справа честі. Пам’яті Ножа

Два роки тому наш підрозділ спіткала важка втрата. 23 жовтня 2016-го під час розмінування територій поблизу Мар’їнки смертю хоробрих загинув вірний син України, наш побратим Ніж.

У цивільному житті його звали Микола Нічега, родом був з Кривого Рогу. Ніж завжди мріяв стати професійним військовим, відбув строкову службу та займався парашутним спортом. Після того, як ворожі «Гради» обстріляли Маріуполь в кінці січня 2015-го, Ніж вирішив, що не може більше чекати. Вже 18 лютого він приїхав у розташування полку АЗОВ після прискореного проходження курсу молодого бійця. У підрозділі Ніж спочатку служив у піхоті, та згодом перевівся у розвідку. Він завжди прагнув бути найкращим, постійно розвивався у військовій справі, вдосконалював навики та опановував нові знання. За власної ініціативи Ніж проходив навчальні курси в Україні та за кордоном. Також багато часу наш боєць присвячував не лише навчанню, але й фізичній підготовці, займався боротьбою.

У відпустках Ніж проводив уроки мужності для дітей у школах рідного міста, пропагував здоровий спосіб життя. Ніж завжди приходив на допомогу, охоче ділився своїми знаннями з менш досвідченими товаришами. Незважаючи на твердий характер, Микола мав легку вдачу. Як людина, був строгим, але справедливим, чесним та порядним.

Того фатального дня, 23 жовтня 2016 року, під час виконання бойового завдання з розмінування під Мар’їнкою Ніж підірвався на міні МОН-50. Йому було лише 23 роки. «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ніж назавжди залишиться у наших серцях взірцем справжнього чоловіка, сильним і відважним Воїном.

Пам’ятаймо! Помстимося!