Чотири роки без Сокола. Пам’ятаємо!

Чотири роки без Сокола. Пам’ятаємо!

23 вересня 2014 року після тривалої боротьби за своє життя помер наш побратим Роман Сокуренко з позивним «Сокіл». Він зазнав важких поранень 10 серпня під Іловайськом.

Роман народився на Кіровоградщині. Коли розпочалась Революція гідності, він пробув на Майдані з першого до останнього дня. Та згодом узурпатор зазіхнув на наші землі, і Сокіл став одним із перших бійців-добровольців, вступивши до лав батальйону АЗОВ.

Того дня під Іловайськом Сокіл працював у трійці разом з Березою та Світляком, бійці потрапили під щільний снайперський вогонь. Першим поліг Світляк, Береза був важко поранений і практично не мав шансів вижити. Сокіл, намагаючись допомогти побратимам, кинувся витягувати їх з-під зони обстрілу, та шалена куля наздогнала і його. Пізніше у розмові з матір’ю в шпиталі він сказав: «Як би я далі жив з думкою про те, що міг допомогти своїм побратимам, та не допоміг?» Спочатку українські лікарі боролися за Сокола, пізніше його доправили до госпіталю у німецькому місті Ульм. На превеликий жаль, поранення виявилися занадто важкими і врятувати нашого побратима не вдалося… Йому був всього 31 рік.

Надзвичайна сила волі, жага до життя, жертовність та хоробрість – ці якості Сокола є прикладом для кожного з нас.

Брате, ти назавжди у наших серцях!

Помстимося!