11 лютого спливають вже чотири роки від дня, коли загинув азовець із позивним «Брат». Дмитро Коряк, так звали бійця, був родом із Миргорода, що на Полтавщині. В «Азов» Дмитро прийшов у серпні 2014-го, служив у другій «залізній» сотні полку. До служби брав активну участь у подіях Революції гідності, зокрема на вулиці Грушевського, підтримував і Майдан у Полтаві, був справжнім патріотом, якому ніколи не була байдужа доля Батьківщини.
За кілька днів до трагедії «Брат» став героєм однієї із серії документальних роликів проекту «Babylon’13». Азовець дав інтерв‘ю, де прозвучали слова, які після його загибелі вразили всю Україну: «Я просто воюю за свою країну. Якщо я зараз не буду боронити її у Маріуполі, то скоро все буде у Полтаві і Києві. Те, що ми зараз маємо, ‒ це результат занепаду культури та освіти. Якби мешканці Донбасу навчалися у проукраїнських традиціях, вони б не вірили тим пустим міфам, якими зараз забиті їхні голови. А росіянам краще розбиратися зі своїми «дураками та дорогами» і до нас не лізти. Найстрашніше те, що у них є люди, які підтримують терористів. Якщо вони у цьому дусі виховають своїх дітей, то вже моїм дітям доведеться з ними воювати». За кілька днів його не стало…
Загинув «Брат» під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції. Його життя у 25-річному віці забрали осколки ворожої міни, коли він змінював побратимів на позиціях. Міна впала в декількох метрах від хлопця. Від важкого поранення він загинув майже одразу. Трагедія сталась на передових позиціях у Широкиному на вулиці Логозинського. «Брат» загинув як справжній воїн, не випускаючи автомата із рук, із сконцентрованим виразом обличчя, через що в «Азові» його до цього дня називають «азовським легіонером». Він був готовий поцілити у ворога, проте не встиг…
На честь азовця Дмитра Коряка у Полтаві названо одну із вулиць. 2016 року історії життя героя присвятили книгу під назвою «Дорога безсмертя: Дмитро Коряк», автором якої стала Надія Гринь. Посмертно «Брата» нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Пам’ятаймо!
Помстимося!