14 травня на базу «Азова» поблизу Маріуполя завітала трупа Донецького академічного обласного драматичного театру. Актори приїхали зі виставою «Гайдамаки» за однойменною поемою Тараса Шевченка.
«Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
І день, і ніч ґвалт, гармати;
Земля стогне, гнеться;
Сумно, страшно, а згадаєш ‒
Серце усміхнеться», ‒ такими рядками, актуальними й сьогодні, починається вистава.
Дія вистави відбувається 1768 року за часів Коліївщини – боротьби українського народу проти польської шляхти. Яскрава гра акторів ніби переносить глядачів у ті злиденні часи, де поряд із підневільним становищем українців доби кріпацтва панували свавілля і жорстокість польської шляхти.
Усі діяння гайдамаків, як і українських воїнів сьогодні, спрямовані на досягнення єдиної мети ‒ звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем на своїй землі.
Режисер вистави гармонійно поєднав вірші великого Кобзаря з народними піснями, що корінням уплелися у душі українців.
«Що б там не трапилось в Україні, наш народ дуже важко вбити – це співочий народ, пісня ‒ це життя, це дух людини. І вистава показує: тут убивають, тут війна іде, а душа України співає, хоче жити краще. За це і боремось!» ‒ наголошує режисер «Гайдамаків» Сергій Мусієнко.
Вистава викликала овації азовців, які стоячи аплодували творчому колективу. Актори ж і собі після вистави низько вклонилися бійцям, подякувавши їм за захист України від окупанта.
