Уроки «гібридної війни» Росії проти України

26 Травня, 2017

На сьогодні вже три з половиною роки пройшло з того часу як відбулась цинічна окупація з наступною анексією Росією українського Криму та розпочалась збройна агресія Росії проти України на Донбасі.

УРОКИ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ» РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

автор: Юрій Радковець
момент публікації: 20 листопада 2016 року

Переважна більшість провідних міжнародних і вітчизняних як державних, так і незалежних політологів, воєнно-політичних експертів, військових спеціалістів та аналітиків сходиться в одній думці, що в рамках реалізації підступної неоімперської «гібридної політики» Росією була розв’язана і зараз продовжується проти України так звана «гібридна війна», тобто повноцінна війна — «гібридна» по формі та «асиметрична» за змістом. Її відмінність характеризується як веденням агресивних військових дій під прикриттям незаконних (неформальних) збройних формувань, так і одночасним використанням широкого спектра політичних, економічних (в т. ч. енергетичних і торговельно-економічних), а також інформаційно-пропагандистських заходів, з яких, як правило, і починається ця «гібридна війна», та які її супроводжують впродовж усього періоду військових дій. Ряд провідних експертів Заходу небезпідставно називають її ще як «війна нового покоління» або «війна нової генерації».

Російська стратегія такої війни спрямована, перш за все, проти слабких місць України і Заходу (США/НАТО), а не проти їх сили. Війна нового покоління відрізняється від більшості експертних поглядів-оцінок на «…гібридний конфлікт тим, що вона поєднує в собі непоказову, приховану підтримку державою-агресором незаконних збройних формувань з її безпосереднім, повноцінним та навіть з елементами хизування втручанням на всіх її етапах та у всіх формах». Окремі аспекти цієї стратегії проявлялися раніше в Чечні, Молдові та Грузії, але в Україні цю стратегію Росія одночасно і тестує, і вдосконалює.

Разом з тим, за цей достатньо тривалий час (2,5 роки) ані в Україні, ані на Заході так і не було проведено ґрунтовного дослідження щодо аналізу та оцінки висновків і уроків цієї «гібридної війни», які мали б лягти в основу розбудови сектору безпеки і оборони як окремих країн, так і коаліцій країн в умовах проведення «війн нового покоління» («війн нової генерації»). Приємним виключенням стало дослідження «Війна нового покоління Росії» американського дослідницького Фонду «Потомак» під керівництвом його президента — провідного експерта з питань міжнародної безпеки та військової стратегії — доктора Філіпа Карбера, де були надані десять найбільш важливих воєнно-стратегічних і оперативно-тактичних уроків, «…які армія США повинна винести з цього російсько-українського конфлікту, …наймасштабнішого конфлікту в Європі після закінчення Другої світової війни».

І це не дивно, так як цей зі світовим ім’ям вчений-міжнародник і військовий експерт близько двох десятків разів особисто побував на Донбасі, у тому числі безпосередньо у бойових порядках в зоні конфлікту. До речі, скорочена версія дослідження доктора Філіпа Карбера у співавторстві з військовим експертом Джошуа Тібольтом «Війна нового покоління Росії» надана ними спеціально для Центру «Борисфен Інтел», була опублікована у журналі геополітичної аналітики «БІНТЕЛ» № 2.

Експерти Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» ще в квітні 2016 року завершили проміжне аналітичне дослідження щодо двох перших років (2014-2016 рр.) російсько-українського конфлікту на тему «Збройна агресія Росії проти України: особливості підготовки і проведення; нові виклики і загрози», результати якого були апробовані як в Україні, так і за кордоном і знайшли визнання та підтримку. Сьогодні ми продовжимо це дослідження щодо основних висновків і уроків «гібридної війни» Росії проти України, які, на наш погляд, можуть бути корисними для вдосконалення та розбудови секторів безпеки і оборони в умовах планування, підготовки та проведення Росією «війн нового покоління» проти об’єднаної Європи (Європейського Союзу), США/НАТО та й інших країн, у т. ч. на пострадянському просторі.

Геополітичні (політичні, воєнно-політичні) висновки і уроки

Починаючи ще з розвалу Радянського Союзу, Російська Федерація, в порушення діючих норм і правил міжнародного права, безпардонно продовжила практику його «гібридної політики» по відношенню до міжнародних організацій та інших країн, у т. ч. пострадянських.

Геополітичні (політичні, воєнно-політичні) висновки і уроки

Серед іншого, це знайшло своє відображення у відміні Державною думою РФ у грудні 2015 року примату міжнародного права (основних принципів міжнародного права, які є імперативними нормами) у національному законодавстві країни. Тобто, відтепер Росія «легітимно» не буде дотримуватися взятих на себе (у відповідності до міжнародних договорів та угод), підписаних і ратифікованих нею зобов’язань, а також імплементованих у своє внутрішнє (національне) законодавство норм та стандартів, «…які будуть суперечити її національним інтересам». Зазначене повністю підтверджується рядом геополітичних висновків і уроків, що витікають з результатів «гібридної війни» Росії проти України протягом двох з половиною останніх років, а саме:

Економічні (воєнно-економічні, енергетичні, торговельно-економічні) висновки і уроки

Економічні (воєнно-економічні, енергетичні, торговельно-економічні) висновки і уроки

Воєнні (воєнно-стратегічні, оперативно-тактичні, військові, військово-технічні) висновки і уроки

Воєнні (воєнно-стратегічні, оперативно-тактичні, військові, військово-технічні) висновки і уроки

Тут нам усім важливо розуміти і пам’ятати, що залякування силою завжди було важливим елементом російської політики (на сьогодні «гібридної політики» Росії), до якої слід відноситися дуже серйозно. Особливо з урахуванням сучасних реалій, які витікають із співвідношення (порівняння) військової сили Російської Федерації на Західному та Південно-Західному стратегічних напрямках з військовими спроможностями країн НАТО в Європі, яке зараз не на користь Альянсу, перш за все, що стосується основних бойових танків, бойових броньованих машин (ББМ), реактивних систем залпового вогню /РСЗВ/ та артилерійських систем (у т. ч. самохідних).

У випадку з Україною, подібного роду раптові перевірки і навчання використовувалися для оперативного маскування масового переміщення військових формувань Збройних сил РФ у рамках їх підготовки до незаконної анексії українського Криму і цинічної агресії на Сході України.

Тобто, в той час коли армії США, країн-членів НАТО та ЄС протягом останніх двох десятиліть відпрацьовували на навчаннях завдання участі їх національних та об’єднаних військових контингентів у міжнародних миротворчих операціях, армія Російської Федерації в цей час займалася модернізацією і реформуванням для перевірки та практичної реалізації нових концепцій створення та застосування «ударних оперативних сил» російських військ в умовах підготовки та проведення «операцій нового покоління» («операцій нової генерації») — тобто, так званих «гібридних війн».

За таких обставин, при бажанні, Росія може заблокувати Чорноморські протоки на Південно-Західному стратегічному напрямку (ця задача постійно стала відпрацьовуватися ще до окупації Криму), використовуючи сили, розташовані на Кримському півострові, за підтримки військ і сил Південного військового округу та Чорноморського флоту ЗС РФ.

Аналогічним чином Росія може заблокувати Балтійські проливи на Західному стратегічному напрямку, використовуючи сили, розташовані в російському анклаві — Калінінградській області (з урахуванням розгортання в анклаві ракет ОТРК «Искандер-М»), за підтримки військ і сил Західного військового округу та Балтійського флоту ЗС РФ.

За наявними оцінками провідних західних спеціалістів, які співпадають з результатами аналізу експертів Центру «Борисфен Інтел», останній варіант може передувати початку військової агресії Російської Федерації проти країн Балтії і Польщі з використанням феномена «Сувалкського коридору» /”Suwalki Gap”/ (див. «Історія нічому не навчила-2» від 5 лютого 2016 р.). І дійсно, він є дуже загрозливим і досить реальним.

Тобто, якщо готуватися Росії до масштабної війни із Заходом (НАТО/США, ЄС), то новосформовані 1-а гвардійська танкова та 20-а гвардійська загальновійськова армії Західного військового округу ЗС РФ (включаючи дві новостворювані дивізії /танкову — у м. Богучар Воронезької області та мотострілецьку — у м. Єльня Смоленської області — див. «Історія нічому не навчила» від 23 січня 2016 р.) на Західному стратегічному напрямку — це достатньо зручний інструмент для їх застосування у масштабній (звичайній) війні.

Таким чином, це може бути одним із ймовірних варіантів розв’язання Росією масштабної війни, який зберігає свою актуальність — проти НАТО і об’єднаної Європи (ЄС), тобто — Третьої Світової війни з непередбачуваними наслідками.

Що ж стосується особливостей ситуації на Південно-Західному стратегічному напрямку, то, за оцінками експертів Центру «Борисфен Інтел», вектор загрози можливого початку масштабної війни Росії проти Заходу (США/НАТО, ЄС) поступово «сповзає» на південний фланг НАТО.

Саме тут знаходиться вузол стратегічних протиріч між Росією та Заходом (США/НАТО) і Україною, пов’язаний з проблемними питаннями, що потребують невідкладного вирішення, а саме: російська окупація та наступна анексія Росією українського Криму; безпрецедентне нарощування військового потенціалу РФ на Південно-Західному стратегічному напрямку (включаючи новостворювану мотострілецьку дивізію у м. Новочеркаськ Ростовської області — див. «Історія нічому не навчила» від 23 січня 2016 р.), в т. ч. на Кримському півострові та в акваторії Чорного і Середземного морів; постійні зазіхання Росії на контроль над Чорноморськими протоками; плани Росії щодо розміщення на території Криму ОТРК «Искандер-М» та базування дальніх ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3; прийняття рішення Варшавського саміту НАТО щодо введення початкового рівня оперативної готовності комплексу протиракет в Румунії (в Девеселу) системи ПРО Aegis Ashore США/НАТО в Європі тощо.

Південно-Західний стратегічний напрямок
Південно-Західний стратегічний напрямок

За рядом оцінок російських військових експертів, не Польща і не країни Балтії, а саме Болгарія і Румунія — є найбільш уразливими членами НАТО. За їх же оцінками, найбільш уразливим регіоном Європи є Балкани. Крім того, на думку окремих незалежних експертів, у результаті продовження російської політики геноциду по відношенню до кримськотатарського народу, спротив якого неухильно зростає, Крим може чекати прецедент Косова.

А на скільки велика ймовірність того, що Росія спробує використати «кримський» та «балканський» фактори у своєму протистоянні із Заходом (США/НАТО, ЄС)? Досить велика, і цей фактор не є абсолютно неправдоподібним! Адже ще два з половиною роки назад ніхто на Заході також не думав, що український Крим буде захоплений і анексований Росією. Ніхто на Заході навіть не очікував тоді нічого подібного!

Разом з тим, це питання є предметом окремого дослідження, результати якого будуть опубліковані експертами Центру «Борисфен Інтел» у найближчий час.

Так, серед ідентифікованих на сьогодні зразків модернізованого і нового озброєння та військової техніки Збройних сил Російської Федерації слід відзначити:

серед ідентифікованих на сьогодні зразків модернізованого і нового озброєння та військової техніки Збройних сил Російської Федерації слід відзначити
серед ідентифікованих на сьогодні зразків модернізованого і нового озброєння та військової техніки Збройних сил Російської Федерації слід відзначити
серед ідентифікованих на сьогодні зразків модернізованого і нового озброєння та військової техніки Збройних сил Російської Федерації слід відзначити

Разом з цим, серед заборонених зразків озброєння Збройних сил Російської Федерації на Сході України виявлені та ідентифіковані наступні:

Серед найбільш важливих оперативно-тактичних та військово-технічних уроків у контексті застосування модернізованих і нових російських озброєнь та військової техніки особливої уваги заслуговують наступні:

ироке застосування російськими окупаційними військами сил і засобів (у т. ч. нових зразків) радіоелектронної боротьби (РЕБ)

Інформаційні (інформаційно-пропагандистські) висновки і уроки

Інформаційні (інформаційно-пропагандистські) висновки і уроки
Інформаційні (інформаційно-пропагандистські) висновки і уроки

Таким чином, два з половиною роки російської військової інтервенції проти України оголили вразливі місця як у секторах безпеки і оборони України, об’єднаної Європи (ЄС) та США/НАТО, так і у системі міжнародної безпеки загалом.

Врахування уроків «гібридної війни» Росії в Україні, які повинні винести з російсько-українського конфлікту на Донбасі армії України та провідних країн Заходу, однозначно сприятиме розбудові та посиленню секторів безпеки і оборони як окремих країн, так і коаліцій країн в умовах проведення «війн нового покоління» («війн нової генерації»).

Подальше проведення Росією «гібридної війни» проти України у масштабах і формах поточного року призводитиме до поступового виснаження України на фоні можливого припинення/послаблення міжнародних санкцій проти Росії. За таких обставин врегулювання російсько-українського конфлікту потребуватиме пошуку нових та значно більш раціональних варіантів.

Затягування у часі вирішення конфлікту безумовно призведе його до стану «замороженого», що майже автоматично і на радість путінського Кремля «ставить хрест» на європейських та євроатлантичних перспективах України на невизначений термін, а також до можливості втрати державності України.

Стаття опублікована у виданні румунського аналітичного центру “INGEPO Consulting Company” —
“Geostrategic Pulse” № 225 від 20 листопада 2016 року

Оригінал статті знаходиться за посиланням: http://bintel.com.ua

Заповнити анкету