Рецензія на книгу Миколи Кравченка «Українська аргонавика» від нашого читача
Саме так згадується участь українських добровольців в Другій абхазькій війні у Грузії, в пісні гурту «Рутенія». Події оспівані гуртом стосуються боїв в Кодорській ущелині 1997 року. Йшла Друга абхазька війна, до цього УНСО уже пройшла бої в Придністров’ї та Абхазії, війна в Чечні і заворушення в Білорусі, сотні повернутих додому офіцерів-українців та кільканадцять зірваних сепаратиських «шабашів» по всій Україні. Попереду ще блокування мостів у Сербії та акція «Україна без Кучми», що стане вирішальною в долі організації.
Історія діяльності УНА-УНСО довгий час не мала відображення в сучасній українській історичній науці. Є мемуари відомих учасників організації, таких, як Дмитро Корчинський чи Валерій Бобрович, є народна пам’ять в піснях того ж гурту Рутенія, є документалістика, як наприклад «Тіні війни» Георгія Гонгадзе, але от знайти якусь ґрунтовну наукову монографію про діяльність УНА-УНСО видавалось надскладним завданням.
«Українська аргонавтика» – це той самий унікальний мікс наукової монографії та гарно проробленої видавничої роботи, що вилився у якісну та цікаву книжку. Це грамотно, з точки зору історичної науки, зібраний, опрацьований та проаналізований історичний матеріал, що був поданий у естетичній обложці з просто неймовірними ілюстраціями.
«Українська аргонавтика» – це свого роду хроніка діяльності УНА-УНСО в перше десятиліття свого існування в незалежній Україні. Починаючи від Незалежності України і закінчуючи акцією «Україна без Кучми», автор веде нас бойовим шляхом УНСО, спускає вниз по Дністру повз «форт Рашків» і українські села в Придністров’ї, веде вузькими гірськими стежками Абхазії та Грузії, виводячи на північ до величі чеченського Кавказу. А потім різкий поворот і ось нам відкриваються оточені міліцейськими патрулями вулиці Мінська та сербські мости. У книзі згадуються зв’язки стрільців УНСО з білоруськими правими «легіонерами», козачими формуваннями різних видів, Збройними Силами молодої і незалежної Грузії та суворої і нескореної Ічкерії, згадує про такі унікальні моменти історії УНСО, як контакти з «зеленими беретами» Армії США та представниками Курдистану.
Варто зауважити, що книга – це не науково-популярна белетристика, а серйозна історична праця, з посилання на конкретні джерела, як мемуаристику учасників подій, так і на публіцистику тих часів та документацію самої УНСО. Саме тому, все, що написано в книзі є достатньо достовірними, щоб повністю розкрити закордонну діяльність УНСО.
Окрім науково-історичної складової, книга містить важливий розділ філософсько-світоглядного характеру. Автор намагається пояснити феномен українського волонтерства і знаходить його в унікальному світогляді пасіонарія і патріота водночас. До речі, варто згадати і самого автора. Микола Кравченко – активіст Українського націоналістичного руху, оборонець Римарської вулиці, боєць «Чорних чоловічків» та полку «Азов», а також професійний історик, чиє кандидатське дослідження, саме стосувалося закордонної діяльності УНА-УНСО, але з багатьох причин захист дисертації було відкладено.
Книга ідеально підійде тим, хто цікавиться військової історією та історією сучасної України, завдяки легкості стилю написання її може читати як історик-любитель, так і професійний вчений. Важливу роль в книзі відіграє і її оформлення – з одного боку лаконічне і суворе, але з іншого щедро всипане ілюстративним матеріалом стосовно діяльності УНСО – колективні фото стрільців, біографічні вклади найбільш відомих діячів, зображення нагород, які отримували «унсовці». Все це в цілому створює цілісну картину діяльності однієї з найбільш цікавих українських націоналістичних організацій.