З трепетом, повагою та без права на забуття – так в полку «Азов» вшановують пам’ять бійців, які стояли пліч-о-пліч з нами, носили один шеврон, підставляли братнє плече, розділяли окопний побут та радість перемог, але, на жаль, не повернулися з поля бою. Щороку в Урзуфі біля легендарного кургану з трьома мечами проходить урочистий, але разом з тим сумний захід, присвячений вшануванню пам’яті азовців, які поклали життя за Україну. Цими днями гарнізони полку відвідують сім’ї і друзі полеглих, спілкуються з командуванням та бійцями, ділячись спогадами, болем і надіями.
Сьома церемонія пам’яті відбулася 25 вересня. Віддати шану азовцям, які навічно залишилися у строю, прибув весь особовий складу полку, родичі та друзі наших загиблих бійців, ветерани і небайдужі громадяни. Окремо від строю та гостей стоять щитоносці – найближчі побратими полеглих, які тримають щити з їхніми викарбуваними позивними. 38 щитів символізують 38 азовців, які відійшли у вічність за роки російсько-української війни.
Тисячоголоса Молитва українського націоналіста, слова якої є священними для кожного бійця полку «Азов», розпочала містерію.
Слово перед присутніми взяв командир полку «Азов» майор Денис Прокопенко (Редіс):
«У цей вечір ми традиційно вшановуємо пам’ять наших полеглих воїнів, вірних синів України, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність нашої держави. «Азов» народився на фронті в той час, коли Україну поглинув суцільний хаос. Це, безумовно. був переломний момент в історії нашої держави, коли ми з вами реально могли втратити свою незалежність. З перших днів створення «Азов» ніколи не відмовлявся від виконання найскладніших і найнебезпечніших бойових завдань. Таким чином в червні 2014 року завдяки рішучим діям «Азову» Маріуполь було звільнено від проросійських терористів. А вже взимку 2015 року завдяки мужності та героїзму азовців, які загинули під час проведення Павлопіль-Широкинської наступальної операції, ворог був змушений відступити від околиць Маріуполя і з тих пір жодного разу не обстрілював з артилерії житлові квартали цього міста. З самого початку російсько-української війни на Донбасі силами «Азову» було знищено сотні проросійських бойовиків, відвойовано десятки кілометрів української землі та звільнено вісім населених пунктів, серед яких Маріуполь, Мар’їнка, Павлопіль, Лебединське, Широкине та інші. Вже восьмий рік «Азов» стоїть на захисті нашої держави. За час існування ми пройшли яскравий та нелегкий бойовий шлях. Сьогодні ми з гордістю згадуємо бойові операції, в яких безпосередню участь брав наш полк. На превеликий жаль, з цих боїв не повернулися живими наші бойові побратими, які назавжди залишилися в нашому строю. Їх імена навіки закарбовані в історії визвольних змагань за незалежність України. Імена, які ми сьогодні з вами згадаємо. Жодне віддане життя не є забуте, а лише розпалює полум’я наших сердець та надихає на подальшу боротьбу. Слава нації!»
Перший командир «Азову» Андрій Білецький у своїй промові зазначив:
«Поки ми пам’ятаємо про наших друзів, наша незалежність має цінність, бо їхні життя – це ціна і жертва, яку заплатив наш народ. Пам’ятати, боротися, мститися, бути готовими віддати останню найбільшу жертву».
На проекторі з’являються фотографії наших загиблих – саме такими, різними, але рідними, вони залишаться у наших серцях. Лунає поіменна згадка про кожного бійця «Азову», хто поліг у боротьбі із загарбником, хто зник безвісті під час бойових дій, чий життєвий шлях обірвався за трагічних обставин чи в рядах інших підрозділів. Щитоносці підносять вгору щити та запалюють вогонь пам’яті, а в нічне небо здіймаються промені світла на знак незримої присутності полеглих серед нас. На вигук «Пам’ятаємо!» луною роздається відповідь: «Помстимося!»
Після хвилини мовчання урочисту тишу над курганом розрізав грім мінометних сальв.
Пам’ять про загиблих азовців, їхній жертовний патріотизм – це святе для нас. Такою вона має бути і для прийдешніх поколінь українців. Найкраща шана, яку ми можемо віддати полеглим на цій неоголошеній війні, – перемога над ворогом та повернення наших земель, окроплених кров’ю Героїв.
• Балаган, Андрій Грек — 04.08.2014 — Мар’їнка
• Береза, Микола Березовий — 10.08.2014 — Іловайськ
• Світляк, Андрій Дрьомін — 10.08.2014 — Іловайськ
• Маджахед, Іван Романов — 11.08.2014 — Іловайськ
• Хома, Андрій Снітко — 20.08.2014 — Іловайськ
• Аксьон, Олег Аксененко — 20.08.2014 — Іловайськ
• Дєрзкий, Олександр Русак — 23.08.2014 — Іловайськ
• Кузьміч, В‘ячеслав Галва — 26.08.2014 — Новоазовськ
• Сокіл, Роман Сокуренко — 23.09.2014 — Іловайськ
• Бєлаз, Ігор Білошицький — 12.12.2014 — Павлопіль
• Тихий, Ігор Сливка — 12.12.2014 — Павлопіль
• В’єтнам, Дмитро Астраков — 28.12.2014 — блокпост під Маріуполем
• Бізон, Анатолій Шульга — 28.01.2015 — Гранітне
• Вальтер, Генадій Білофастов — 28.01.2015 — Гранітне
• Уж, Степан Криворученко — 05.02.2015 — Дзержинське
• Брат, Дмитро Коряк — 11.02.2015 — Широкине
• Бенч, Роман Черненко — 14.02.2015 — Широкине
• Ернест, Ігор Гольченко — 14.02.2015 — Широкине
• Чемпіон, Володимир Радіонов — 14.02.2015 — Широкине
• Акела, Микола Троіцький — 15.02.2015 — Широкине
• Козак, В‘ячеслав Кирилов — 15.02.2015 — Широкине
• Кутуз, Олександр Кутузакій — 15.02.2015 — Широкине
• Сіф, Антон Грицай — 15.02.2015 — Широкине
• Чавур, Михайло Чеботарьов — 15.02.2015 — Широкине
• Амброс, Сергій Амброс — 18.02.2015 — Широкине
• Сатана, Гіоргі Джанелідзе — 19.04.2015 — Широкине
• Дюшес, Владислав Дюсов — 31.05.2015 — Широкине
• Дюс, Денис Денисюк — 10.06.2015 — Широкине
• Ратибор, Борис Русаков — 30.06.2015 — Широкине
• Француз, Сергій Бурлака — 26.03.2016 — Павлопіль
• Ніж, Микола Нічега — 23.10.2016 — Мар’їнка
• Баррет, Юрій Луговський — 09.03.2018 — Водяне
• Упрямий, Марк Гудзовський — 14.03.2018 — Водяне
• Подгон, Євгеній Хоменко — 20.04.2018 – під Маріуполем
• Круглий, Дмитро Пругло – 07.06.2019 – Світлодарська дуга
• Максон, Максим Олексюк – 07.06.2019 – Світлодарська дуга
• Біч, Роман Романенко – 10.08.2019 – Світлодарська дуга
• Шах, Едуард Шахов – 04.09.2019 – Світлодарська дуга
Зникли безвісті під час ведення бойових дій:
• Ядро, Микола Самофалов
• Севастополь, Максим Худан
• Рамзан, Роман Біленький
Загиблі за трагічних обставин:
• Морпех, Сергій Воробйов — 13.07.2015
• Кузьміч, Олександр Діденко — 21.07.2016
• Весп, Олег Кудак — 04.12.2017
• Ватсон, Олег Кремез — 19.08.2018
• Кіхот, Ігор Прозапас – 31.05.2019
• Дартс, Денис Цокур – 15.09.2019
• Волина, Дмитро Волонтирець – 25.11.2019
• Гермес, Андрій Філіпічев – 29.11.2019
• Войдан, Максим Трикоз – 14.01.2020
• Терміт, Олег Крашаниця – 06.07.2020
• Смерть, Олег Черевко – 27.07.2020
• Гор, Євген Горлов – 19.09.2020
• Легіонер, Валерій Алмазов – 01.06.2021
• Чак, Олександр Павлюк – 05.06.2021
Бійці, які раніше служили в «Азові» та загинули в рядах інших підрозділів:
• Білий, Артем Горбенко — 13.10.2015
• Спартанець, Сергій Мокренко — 28.02.2017
• Растішка, Владислав Писаренко — 27.03.2017
• Гюрза, Георгій Саралідзе — 31.10.2017
• Хмара, Михайло Дімітров — 17.01.2018
Пам’ятаємо! Помстимося!
