Водолазна розвідка – спеціальність, яка з’явилась в полку «Азов» зовсім нещодавно. Її поява зумовлена не лише тим, що бійці постійно розвиваються і опановують нові аспекти воєнної справи, а й потребою у фахівцях вузького профілю для виконання спеціальних завдань з підводної розвідки. До них входить здобуття розвідданих, диверсії, пошук, розмінування вибухонебезпечних предметів тощо.
Водолазну підготовку проходять бійці взводів розвідки першого та другого батальйонів полку. Тренування для розвідників проводять досвідчені водолази з самого «Азову», Національної гвардії та інших підрозділів. Бойовий офіцер, водолаз із позивним «Торнадо» розповідає:
«Підготовка водолаза потребує значних зусиль, адже вода – це агресивне середовище, в якому не кожен може перебувати. Дихати під водою невластиво людині, тому може з’явитися паніка чи фобія. Першочергове завдання – подолати цей психологічний бар’єр та адаптуватися до водного середовища. Далі відпрацьовуємо правильну постановку дихання, тому що коли людина починає панікувати, дихання збивається і запас повітря, розрахований на півтори години, видихається за 40 хвилин. Важливо повністю контролювати цей процес, володіти техніками вдихів і видихів. Вчимося збирати та перевіряти спорядження, здійснювати реанімаційні заходи, якщо водолаз постраждав».
Після успішного подолання початкового етапу підготовки бійці «Азову», які вже мають практику та певні навички, складають іспит та приступають до складніших викликів: проходять перешкоди під водою у повному спорядженні та стрес-тести. Під час перебування на глибині «противник» може перекрити повітря, вирвати дихальний апарат чи зірвати маску. За таких обставин водолаз повинен не впадати у паніку, спокійно перевірити спорядження, виявити проблему і поновити доступ повітря, відбитися від умовного ворога. Під час тренувань водолазам зав’язують очі, аби імітувати обмежену видимість у замуленій водоймі чи за темної пори доби, зв’язують руки та ноги, ускладнюючи вільне пересування під водою. До стрес-тестів також можна віднести тривале перебування у холодній чи навпаки дуже теплій воді: розвідники навчаються поступово звикати до переохолодження та перегріву, виявляти ознаки та контролювати фізіологічні реакції на температуру води. Стресостійкість – одна з найважливіших рис, якими повинен володіти водолаз-розвідник, адже від поведінки фахівця у небезпечній ситуації залежить не лише виконання завдання, а й першою чергою його життя.
