Інструкторсько-методичні заняття – це систематичний процес підготовки особового складу, який триває у полку «Азов» постійно і показав себе найбільш ефективним у співвідношенні кількісних і якісних показників військовослужбовців після їх проведення.
«Раз на п’ять тижнів ми збираємо весь молодший сержантський склад і здійснюємо підготовку по тій чи іншій тематиці у відповідності до плану бойової підготовки, – розповідає заступник командира «Азову» з бойової та спеціальної підготовки друг Гоголь. – На даний момент розглядається тематика дій на урбанізованій місцевості та поетапно відпрацьовується кожна деталь».
Комплексні заняття на полігоні, які тривали більше тижня, проводили не тільки офіцери відділу бойової підготовки, а й відділ G3, начальник Військової школи імені полковника Євгена Коновальця та найбільш підготовлені військовослужбовці сержантського складу, залучалося чимало сил та засобів, у тому числі танки, БТРи, МТ-ЛБ. Безпосереднім керівником даних заходів був командир полку «Азов» друг Редіс. Інструкторсько-методичні заняття пройшли всі командири відділень, взводів, головні сержанти взводів, рот, батальйонів «Азову», а також кандидати на ці посади.
Учасники занять відпрацьовували процедуру управління підрозділом TLP (Troop-leading procedures – це стандарт країн НАТО, що визначає послідовність дій, які дозволяють командиру роти (взводу) ефективно використовувати наявний час у плануванні, підготовці, виконанні та оцінюванні бойових завдань). Після відпрацювань графічного та текстового рішення залучений до ІМЗ особовий склад здійснював практичну реалізацію бойового наказу на полігоні, на складній місцевості в особливих умовах. Кожен командир мав змогу попрацювати за новими алгоритмами і відточити свої навички управління механізованим підрозділом.
«Завершенням навчань стало поєднання всіх зусиль та знань, які отримали слухачі. Відділ G3 відпрацював бойовий наказ командира роти, який було спущено командирам взводів, і вони вже давали бойові накази командира взводу розпорядження ввіреному особовому складу, організовували зв’язок, здійснювали безперервне управління своїм підрозділом», – пояснює друг Гоголь.
Під час фінального маневру азовці повинні були продемонструвати свої навички: дії на марші, приховане пересування, похідну, бойову охорону, роботу в бойових порядках та безпосередньо штурм будівлі, яку захопили ворожі сили.
Друг Гоголь так коментує результати інструкторсько-методичних занять:
«Ми побачили наші сильні сторони. Заняття дали молодшим командирам можливість розкритися, думати на два ступені вище своєї займаної посади та розвиватися. Вони, безумовно, володіють достатніми знаннями і вміннями для управління своїм підрозділом. Також ми побачили, які теми були розкриті недостатньо і на які треба буде звернути увагу в подальшому. Офіцери підвищили свої методичні навички, сержанти – прикладні навички для роботи з особовим складом. Крок за кроком ми йдемо до стандартів західної військової освіти і нам це вдається».