Антон Грицай на псевдо «Сіф» – полтавський ультрас, що загинув під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції 15 лютого 2015 року, того дня, коли наступило так зване «перемир’я».
Антон навчався на історичному факультеті Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, куди пішов за покликом душі, адже понад усе любив Україну. Завжди відрізнявся принциповістю та відповідальністю, був справедливим та чесним. У підлітковому віці Антон захопився футболом та приєднався до ультрас полтавського футбольного клубу «Ворскла». Сіф володів надзвичайною енергетикою – це відзначали всі, хто був з ним знайомий. Він випромінював позитив, бадьорість, завжди був усміхненим та веселим, не втрачав бойовий настрій. Антон брав активну участь у революційних подіях на Майдані. Згодом разом з друзями став ініціатором графіті-меморіалу, присвяченого героям Небесної Сотні.
Коли російський агресор вдерся до України, Сіф допомагав воїнам як волонтер, але цього було для нього замало. У вересні 2014 року він вступив до лав батальйону «Азов». Лише йдучи в бій з автоматом в руках та не словом, а ділом захищаючи рідну землю, він зміг знайти своє місце та відчути, що робить все можливе по максимуму. Сіф був справжнім воїном за духом, а в битві схожий на бога війни – густа чорна борода, суворий зосереджений погляд зелених очей, в руках зброя, що випускає нестихаючі черги… Життя Антона обірвалося в запеклому бою під час штурму ворожої позиції – в нього влучив осколок ворожого ВОГ.
8 березня 2015 року під час футбольного матчу гравці ФК «Ворскла» вийшли на поле в чорних футболках з іменем Сіфа. На початку гри всі присутні вшанували пам’ять Антона хвилиною мовчання, а на трибуні було розгорнуто банер з його портретом.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни бійця нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та нагородою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
Пам’ятаємо!
Помстимося!
