Росіянин, який помер за Україну. Шість років без Балагана

Балаган загибель

Це була перша бойова втрата для тоді ще батальйону «Азов». Росіянин, який віддав життя у війні проти підступного окупанта в Україні, з прокремлівським режимом якого не так давно боровся, мешкаючи на території РФ. 26-річний боєць Андрій Грек на псевдо «Балаган» загинув під час штурму окупованої Мар’їнки 4 серпня 2014 року.

Народився майбутній азовець 22 жовтня 1987 року в Хабаровську. Більшу частину життя юнак провів у Москві. Ще у підлітковому віці став членом фанатської групи футбольного клубу ЦСКА, підтримував улюблену команду вдома і на виїзді. Андрій захоплювався історією та сповідував праву ідеологію. Тому не дивно, що він взяв активну участь у мітингу на Манежній площі проти режиму внутрішньої окупації Путіна в РФ та пам’яті вболівальника Єгора «Спартака» Свиридова, вбитого напередодні. Після сутичок із силовиками цей масовий протест було придушено, а учасники, зокрема й Андрій, піддалися репресіям з боку спецслужб путінського режиму. Тож 2010 року Грек був змушений залишити батьківщину і переїхати до України у Миколаїв.

Вже тут хлопець стає учасником миколаївського руху ультрас. З початком Революції гідності брав активну участь в протестах як у Києві, так і в Миколаєві. В останньому штурмував наметове містечко сепаратистів 2013-го, за що вже посмертно отримав відзнаку «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеня.

А з початком збройної агресії Росії на Сході України Балаган пішов добровольцем на фронт, бо не міг допустити, аби путінський режим, який забрав у нього одну домівку, захопив і другу.

У складі «Азову» боєць звільняв Маріуполь, служив у розвідувально-диверсійній чоті, потім перейшов до 1-ї сотні. Саме у складі 3-го десятка 3-ї чоти 1-ї сотні Балаган вирушив у свій останній бій – штурм Мар’їнки. Загинув Балаган у бою на підходах до Донецька, підірвавшись на радіокерованому фугасі.

Колишній боєць «Азову» на псевдо «Кабіна» пригадує бій, що забрав життя товариша: «Наш взвод йшов за БМП, позаду по будівлі, метрів за 300-400 від нас, де, ймовірно, сидів снайпер, працював танк. Ми зупинилися, Балаган став у той момент по правий бік від БМП, коли на узбіччі дороги спрацював радіокерований фугас і пролунав вибух, від якого нас розкидало у різні боки від БМП… Серед азовців, хто постраждав, був і Балаган. Численні поранення внутрішніх органів, відірвана вибухом нога… Спочатку Балаган був без свідомості, потім опритомнів, хлопці почали надавати йому медичну допомогу, аби врятувати. Проте, не доїхавши до лікарні, Балаган помер у машині».

Та навіть це не зупинило бійців «Азову», які продовжували штурмувати Мар’їнку та вже ввечері зачистили місто, повернувши його під контроль українського війська. Ця операція стала однією з найуспішніших на той момент не тільки для «Азову», а й для усієї української армії.

У Харкові на честь бійця «Азову» створено графіті. На спомин про полеглого воїна у Миколаївському краєзнавчому музеї розміщена експозиція з його відзнаками та нагородами. 2015 року у місті, що стало його другою домівкою, провели турнір зі змішаних єдиноборств пам’яті Балагана.

Андрій Грек посмертно нагороджений орденом «Народний Герой України» та відзнакою «Холодний Яр». Іменем полеглого азовця названа одна з вулиць у Миколаєві.

Пам’ятаємо!
Помстимося!