31 травня 2019 року серцевий напад передчасно забрав життя українського бойового офіцера Ігоря Прозапаса на псевдо «Кіхот».
На початку 2015-го друг Кіхот долучився до лав «Азову». Спочатку був командиром мінометної батареї, згодом кілька років ‒ заступником командира полку «Азов» з питань застосування артилерії. Він пройшов надзвичайно яскравий шлях на війні, був одним із кращих сучасних українських командирів-артилеристів, впроваджував у життя нові технології та користувався неабияким авторитетом серед усіх побратимів як в «Азові», так і в ЗСУ. Всі, хто знав Кіхота за життя, в один голос називають його справжнім професіоналом своєї справи, геніальним воїном та прикладом для наслідування.
Друг Кіхот дуже уміло вводив систему застосування вогню артилерії за стандартами НАТО. Одним із вагомих досягнень Кіхота було впровадження мережоцентричності (мережево-центрична війна – війна, орієнтована на досягнення інформаційної переваги за допомогою об’єднання військових об’єктів у інформаційну мережу). Аналізуючи еволюцію ведення бойових дій, виникнення нового виду війни ‒ гібридної, друг Кіхот розумів, що система розвідки і управління військами однозначно повинна трансформуватися під вимоги реалій. Мережоцентричність направлена на об’єднання різних видів сенсорів у спільний потік з його обробкою, узагальненням, аналізом та направленням зацікавленим адресатам, оповіщення військ про небезпеку, координацію дій різних підрозділів. Все це мусить відбуватися у режимі реального часу або в максимально стислі терміни. Час, точність визначення отриманої інформації та направленість правильному адресату – мета цієї системи, яка повинна не дати противникові уникнути ураження.
На цю та інші теми друг Кіхот написав дуже багато наукових статей, які у майбутньому стануть вагомим внеском у розвиток артилерійських військ нашої держави.
Похований Ігор Прозапас на запорізькому цвинтарі Святого Миколая. Він пішов із життя у 38 років, у розквіті сил. Саме таким, енергійним та рішучим, він залишиться у пам’яті кожного з нас.
Пам’ятаємо!
