Увійшов в історію: в Запоріжжі попрощалися із бойовим офіцером «Азову» на псевдо «Кіхот», життя якого передчасно обірвала хвороба серця

5 червня на запорізькому Майдані Героїв навпроти місцевої ОДА відбулося прощання з бойовим офіцером, азовцем Ігорем Прозапасом на псевдо «Кіхот», який службою на благо країни назавжди вписав своє ім’я в її новітню історію.

Попрощатися із героєм, який відійшов у вічність молодим, у 38 років, прийшли запоріжці, десятки бойових товаришів Кіхота – його командири та колишні підлеглі. Провести в останню путь побратима приїхали й азовці з самої передової на Світлодарській дузі, де полк сьогодні несе службу.

Від імені особового складу полку «Азов» слова вдячності Кіхоту за чесну та професійну службу на благо підрозділу виголосили командир полку «Азов» друг Редіс та начальник штабу «Азову» друг Бугай. Редіс пообіцяв, що справа Кіхота житиме в полку та знайде відгомін у наступних поколіннях: «Пішов із життя видатний воїн, геніальний артилерист, справжній бойовий офіцер. Кіхот був, є і буде для нас насамперед яскравим прикладом, людиною з великої літери, яка на початку російсько-української війни прийшла на передову та воювала з ворогом. У 2015 році Кіхот вступив до лав полку «Азов», командував мінометною батареєю, згодом став начальником артилерії полку «Азов». Коли Кіхот досяг великої майстерності у вишколі особового складу артилерії полку, яка сьогодні демонструє свою роботу на передовій, він поставив перед собою дуже складну мету – готувати всю артилерію Збройних сил України. Він дуже уміло впроваджував систему застосування вогню артилерії за стандартами НАТО. Цими методами сьогодні користується артилерія «Азову» на передовій і це його заслуга. На цю тему друг Кіхот написав дуже багато наукових статей, це майбутнє нашої української армії, яке буде втілюватися та впроваджуватися наступні роки. Ми з гордість будемо передавати знання, які нам дав Кіхот, наступним поколінням. Українська армія втратила легендарного офіцера. Я обіцяю, що «Азов» буде продовжувати твою справу, друже Кіхот. Ти назавжди залишишся у наших серцях».

Начальник штабу «Азову» Бугай провів легенду полку у вічність наступними словами: «Кіхот був справжнім патріотом, справжнім професіоналом, принциповим, відповідальним. Завдяки йому азовці стали висококваліфікованими фахівцями артилерійської справи. Смерть Кіхота – це велика втрата не тільки для «Азову», а й для всього українського війська, це велика втрата для нашої держави. Я гордий, що служив і воював поруч із таким офіцером, як Кіхот».

Проститись із Кіхотом приїхали і його колеги з центрального оперативного штабу Збройних сил, де він служив останні роки: «Кіхот присвятив своє життя війні, повернувся з району виконання ООС напередодні смерті, 20 травня. Ми пишаємося тим, що такий офіцер, як Кіхот, служив у наших рядах. Потрібно, щоб пам`ять про нього, про його вчинки, його поведінку залишалася у наших серцях. Схиляємо низько голову перед батьками, братом та всіма рідними і знайомими Ігоря. Кіхотом треба пишатись!»

Ігор Прозапас без перебільшення присвятив своє життя боротьбі за Україну. Революцію Гідності Кіхот пройшов із першого до останнього дня. Після став на захист України на самому початку російської агресії, вирушивши на війну добровольцем. На початку 2015-го долучився до лав «Азову». В полку спочатку був командиром мінометників, потім зайняв посаду заступника командира з питань застосування артилерії. Командиром азовських гармашів Кіхот був тривалий час, любив артилерію всім серцем та передав цю любов азовцям. Саме йому своїми знаннями зобов‘язані бійці артилерії полку.

Захист Батьківщини був його покликанням, сенсом життя. «Ми солдати, ми імунна система країни. Є вірус «русского мира», є дія його, і на цю дію вірусу країна породила протидію своїх лімфоцитів.

Але і цей величезний організм 45-мільйонної країни, який має можливість вижити завдяки своєму імунітету, теж повинен зробити все, щоб одужати і зміцніти», – ці слова сказав Кіхот у фільмі «Радіо Свобода» під назвою «СІЧ».

Помер Кіхот 31 травня від серцевого нападу, який забрав його життя передчасно та раптово для нас усіх. Він був ідеалом офіцера нового сучасного зразка. В «Азові» впевнені: на таких біографіях, як Кіхота, повинні зростати нові покоління захисників. Вірний син Батьківщини пішов у самому розквіті сил, таким молодим та енергійним він назавжди залишиться у пам`яті кожного, хто мав честь зустріти Кіхота на своєму життєвому шляху.
Поховали Ігоря Прозапаса на запорізькому цвинтарі Святого Миколая.

Пам‘ятаємо!