Невимовна втрата. Раптово помер заступник командира полку «Азов» з тилу Олександр Павлюк


Сьогодні зранку, 5 червня, раптово помер заступник командира полку «Азов» з тилу Олександр Павлюк з позивним «Чак». 58-річний старший лейтенант відповідав за матеріально-технічне забезпечення наших воїнів. Він був справжнім другом для кожного – умів згуртовувати людей і знаходив компроміси у будь-яких ситуаціях.

Родом Олександр був з смт Рокитне Рівненської області. У 18 років чоловік був призваний на строкову службу та служив у контингенті радянських військ у Німеччині. Влітку 2014 року чоловік познайомився з бійцями нашого підрозділу, після чого не роздумуючи восени цього ж року вступ у лави «Азову». Спочатку Чак виконував обов’язки обозного в третій сотні полку, потім був заступником по техніці. Боєць віддано служив та професійно виконував свої обов’язки, тож згодом став заступником командира полку з тилу. Унікальні організаційні здібності Чака дозволили практично створити і організувати з нуля тилове забезпечення полку, за час служби відновлено та побудовано військові містечка під потреби життєдіяльності підрозділів. Переважна більшість інфраструктурних об’єктів на той час побудована силами «Азову» за рахунок допомоги волонтерів, залучених завдяки діяльності Олександра Павлюка.

В одному з інтерв’ю пресслужбі полку «Азов» друг Чак розповідав, що з самого дитинства був патріотом та мав проукраїнські погляди.

«Потрапивши в «Азов», я потрапив туди, куди хотів потрапити протягом всього свого життя. З мене завжди сміялись, що я ніби «бендеровець», а ніби і ні. В нашому місті не було ніколи ультрасів, не було патріотичного двіжа. Я вважаю, незважаючи ні на що, що у наших людей велике майбутнє. Особливо у наших хлопців, які в «Азові». Перемога повинна бути за нами», — говорив Чак.

Тилове забезпечення – це основа успішного виконання бойових завдань. І свою роботу Чак виконував з максимальною віддачею. Він присвячував весь свій час службі та розвитку підрозділу, покладав на себе багато обов’язків, аби бійці «Азову» були забезпечені усім необхідним та якісно виконували бойові завдання. Внесок Чака у боротьбу з окупантом важко переоцінити, у нього було багато планів щодо розвитку підрозділу, які нажаль він не встиг втілити.

За час своєї відданої служби Олександр Павлюк був неодноразово нагороджений високими відзнаками, зокрема нагрудним знаком «За доблесну службу», грамотою від Верховної Ради України, нагрудним знаком «За відзнаку в службі», вогнепальною зброєю та орденом Данила Галицького.

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та побратимам. Смерть Чака — велика втрата для Азову та для всієї країни.

Пам’ятаємо! Герої – навіки живі!