28 січня 2015 року в бою з кремлівським окупантом загинув азовець Анатолій Шульга на псевдо «Бізон».
Анатолій народився 15 липня 1965 року на Сумщині, у селі Соснівка Конотопського району. Після школи він вступив до професійно-технічного училища зв’язку в Кіровограді. Згодом був призваний на строкову службу, а потім навчався в школі прапорщиків. У 80-х Анатолій пройшов Афганістан у складі контингенту радянських військ. Повернувшись додому, він вирішив присвятити себе сім’ї та господарству. Та взимку 2013-2014 років, коли спалахнув Майдан, Бізон зрозумів, що не може просто сидіти вдома, а з початком війни майже одразу вирушив на східний фронт у складі батальйону «Азов».
«Він гостро переживав загибель наших людей у зоні АТО, – згадує його син Ігор. – Завжди вірив у перемогу українського народу. Ми чекали повернення і не вірили, що з ним щось може трапитися».
В «Азові» друг Бізон став одним із засновників артилерії. Брав участь у всіх бойових виїздах, а під час перебування на гарнізоні кожну хвилину присвячував тренуванню молодого поповнення. Бізон володів беззаперечним авторитетом серед азовців, був вимогливим, впевненим, досвідченим наставником. Завжди говорив бійцям:
«Після бою будемо відпочивати, а зараз до роботи. Нема чого сидіти, коли ворог у нас на порозі».
28 січня 2015 року російські найманці накрили вогнем села Гранітне та Миколаївку поблизу Маріуполя. Бійці «Азову» виїхали на передову, щоб відтягнути вогневий удар на себе та унеможливити жертви серед мирного населення. Внаслідок артилерійсько-мінометної дуелі Бізон отримав несумісні з життям поранення.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Іменем Анатолія Шульги названа вулиця у Конотопі.
Пам’ятаємо!
Помстимося!
