Він любив життя і завжди прагнув змінити його на краще та загинув за Україну, захищаючи спокій своєї родини.
Ігор Сливка на псевдо “Тихий” народився 23 березня 1977 року на Волині. І хоча з дитинства мріяв стати військовим, після закінчення школи вступив до Горохівського радгоспу-технікуму на спеціальність «Організація і технологія ведення фермерського господарства». Хлопець мав лідерські якості, був принциповим, активно займався спортом, був старостою групи та не одноразово відстоював честь коледжу на спортивних змаганнях. Саме у цьому навчальному закладі Ігор зустрів свою майбутню дружину Тетяну, яка згодом народила йому двох синів-близнюків.
Як згадують друзі, Сливка одним із перших став активним учасником Революції гідності, разом зі своїми побратимами з “Правого сектору” проривав колони «Беркуту», боровся проти злочинного режиму за гідне майбутнє нашої держави. А з початком російської агресії на Донбасі не вагаючись вирушив на Схід, аби захистити сім’ю та рідну землю від ворога. В «Азов» Тихий прийшов у вересні 2014 року і невдовзі став кращим кулеметником третьої сотні полку. Неодноразово воїн брав участь в успішних бойових операціях та своєю майстерною стрільбою нищив бойовиків і рятував життя побратимів.
«Ігор був воїном в душі, він був господарем, а справжній господар не дозволить, щоб на його територію приходили чужинці з ворожими намірами, тому він пішов захищати Україну», – говорить про загиблого чоловіка Тетяна в одному з інтерв’ю.
Роковим стало для Ігоря Сливки 12 грудня 2014 року. Цього дня на околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, яка влаштувала засідку. На жаль, автомобіль, в якому рухався Ігор, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тихий та друг Бєлаз так і не повернулися живими з цього завдання, інші бійці отримали поранення.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни боєць посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. На коледжі, в якому навчався воїн, встановлено дошку честі Ігоря Сливки. У пам’яті побратимів, друзів та рідних Тихий назавжди залишиться символом патріотизму і віри в щасливе майбутнє нашої держави.
Пам’ятаємо!
Помстимося!
