23 вересня 2014 року після 44 днів боротьби за життя помер азовець Роман Сокуренко на псевдо «Сокіл». Боєць зазнав важких поранень під час пекельних боїв за Іловайськ 10 серпня 2014 року, намагаючись врятувати Світляка та Березу, які того дня загинули.
Майбутній герой народився 18 січня 1983 року в мальовничому місті Новоукраїнка, та згодом переїхав до Корсуня-Шевченківського. Після школи Роман здобув фах зварювальника, був призваний на строкову військову службу. З юності хлопець захоплювався спортом – займався греко-римською боротьбою, легкою атлетикою, із задоволенням грав у футбол та навіть став чемпіоном першої ліги Корсунь-Шевченківського району з міні-футболу.
Коли спалахнув Майдан, Роман поїхав до Києва та брав участь у всіх буремних подіях, а з початком збройного протистояння на сході України відразу ж долучився до батальйону «Азов».
Серпневі спроби звільнення Іловайська стали трагічною сторінкою в історії нової російсько-української війни. 10 серпня 2014 року, в розпал важких боїв, було поранено азовців Світляка та Березу, які потрапили під снайперський вогонь. Сокіл без вагань вирушив їм на допомогу, намагаючись врятувати побратимів, але його самого наздогнала ворожа куля. Світляк і Береза загинули, а Сокола дивом вдалося евакуювати під шквальним вогнем на неброньованому цивільному джипі. Вже перебуваючи у госпіталі, Сокіл скаже своїй матері: «Як би я далі жив з думкою про те, що міг допомогти своїм побратимам, та не допоміг?»
Далі на бійця чекали 44 дні боротьби зі смертю. Він переніс безліч операцій у шпиталях Дніпра та Києва і зрештою був направлений на подальше лікування до Німеччини. Та, на жаль, лікарі не змогли вчинити диво. Поранення виявилися занадто важкими. Нашого побратима не стало 23 вересня 2014 року, проте пам’ять про його чин житиме вічно.
Пам’ятаємо!
Помстимося!
