З юних років він знав, що військова справа — це його покликання. Тож у 15–16 років серйозно замислився над ідеєю вступити у військо.
Я дивився на тероризм по всьому світу, і моєю мрією було долучитися до боротьби з ним. Звісно, це те, що я зробив, коли терористи напали на мою країну.
Павло «Кіль» Курченко
Капітан, командир 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
У 2012 році переїхав до Києва, а у 2013 році він активно долучався до «Революції гідності» ще з перших студентських маршів. А після розгону мирного мітингу, 1 грудня, для себе остаточно вирішив — виходитиме постійно.
У 2016 році в 23 роки розпочав військову службу в 503-му окремому батальйоні морської піхоти, гарнізон якого перебував у Маріуполі. До 2019 року проходив там службу, беручи участь у бойових діях у Маріупольскому секторі.
Чому «Кіль»? Так називалася перша позиція, якою я командував на посаді командира піхотного відділення. Саме там я пережив першу втрату підлеглого, мого побратима. Тому я обрав цей позивний.
Павло «Кіль» Курченко
Капітан, командир 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
У 2020 році «Кіль» приєднався до лав «Азову» в званні молодшого сержанта.
З початком повномасштабної війни, «Кіль» та ще близько 30 азовців перебували у місті Золочів на курсах підготовки головних сержантів взводу (головних сержантів роти).
Ми прагнули чимшвидше повернутися до своїх у Маріуполь. Та за правилами, ми повинні були воювати в складі того навчального центру. Ми почали дзвонити всім, кому тільки можна, в тому числі й «Редісу». І от, ми вирушаємо в Маріуполь. Помісна церква знайшла та надала нам автобус – в той же день ми завантажились і виїхали до Запоріжжя».
«Редіс» домовився, щоби в Запоріжжі командир місцевої військової частини нас озброїв — той видав автомати, магазини; видав одноразові протитанкові гранатомети; в кого не було бронежилетів, видав бронежилети.
24 лютого ми поїхали в Запоріжжя, 25-го ми були в Запоріжжі і того ж дня ми прибули в Маріуполь за 6 годин до закриття коридору. Нас зустріли свої і ми одразу роз’їхалися по підрозділах.
Павло «Кіль» Курченко
Капітан, командир 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
Протягом боїв за Маріуполь вони неодноразово знищували бронетехніку противника. Під час однієї з танкових атак, працюючи з РПГ, друг «Кіль» отримав осколкове поранення в живіт.
Після евакуації на «Залізяку» (шпиталь на «Азовсталі»), мені зробили операцію, але стан тільки погіршувався. Тож було прийнято рішення мене евакуювати.
Нас дев’ятьох лежачих відвозили до місця підльоту гелікоптерів, «Азовсталь» почали бомбити авіабомбами. Їдемо, і перша бомба лягає прямо в дорогу, по якій ми буквально за десять секунд до того проїхали.
Потім почалося: 300–200–150 метрів — десь 7–8 бомб лягло навколо. Я тільки закрив руками голову, щоб ніяке каміння не влучило. Нас евакуювали на гелікоптері та надали необхідне лікування.
Вже в лікарні мені зробили операцію і повністю зашили поранення. Декілька моїх побратимів почали відмовлятись від подальшої реабілітації, на що я подумав: «І я з хлопцями поїду воювати». Тому я був виписаний вже в медичну відпустку на 30 діб. І після цього я відразу став у стрій.
З моменту поранення до повернення пройшло два місяці.
Павло «Кіль» Курченко
Капітан, командир 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
Повернувшись у стрій, «Кіль» читав навчальні лекції для новобранців і служив у оперативному відділі (S3), координуючи та плануючи задачі і навчання.
У березні 2023 року він став командиром 1-ї роти 1-го батальйону у званні старшого сержанта. У серпні 2023 року отримав звання молодшого лейтенанта.
Під час контрнаступу на Оріхівському напрямку рота взяла під контроль важливу ділянку місцевості, що дозволило Силам оборони наблизити вихідні рубежі до позицій противника.
У Серебрянському лісництві ми перші серед піхотних рот зайняли позиції. Виконували завдання на найскладніших ділянках і разом із батальйоном просунулися на декілька кілометрів углиб.
Павло «Кіль» Курченко
Капітан, командир 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
У серпні 2024 року був призначений заступником командира 1-го батальйону у званні старшого лейтенанта. Паралельно навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Економіка підприємства» та успішно її закінчив у 2025 році.
У вересні 2025 року “Кіль” очолив Інтернаціональний батальйон у званні старшого лейтенанта, пройшовши шлях від піхотинця та командира всіх ланок. У листопаді 2025 року отримав звання капітана.
Під його керівництвом в січні 2026 року Інтербат досяг унікального результату — за одну добу взяв 18 полонених. Це відбулося в рамках ретельно спланованої операції із зачистки населеного пункту Золотий Колодязь, яка тривала 21 день.
Друг «Кіль» — справжній приклад командира із сучасними підходами та навичками ведення бойових дій, який діє за принципом «Командир заходить на поле бою перший, а виходить останній.
Друг «Росс»
Начальник секції S3
«Кіль» завоював довіру бійців. Під час роботи з ним вони точно знають, що командування залучене в будь-яку задачу і докладає усіх зусиль для її виконання.
Друг «Рокі»
Боєць 3-го інтернаціонального батальйону 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
За час служби в «Азові» Павло «Кіль» Курченко був нагороджений державними та відомчими нагородами, серед яких:
- 12.11.2018 – Нагрудний знак «За зразкову службу»;
- 17.04.2022 – Медаль «За військову службу Україні»;
- 28.07.2022 – Орден «За мужність ІІІ ст.»;
- 18.06.2023 – Нагрудний знак «Золотий хрест»;
- 04.09.2023 – Відомча нагорода «Вогнепальна зброя».