
Народився в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим — звідси й позивний. У 18 років пішов на строкову службу.
Повинен був потрапити в аеромобільні війська, але в них був перебір на п’ять людей, серед яких опинився і я. Тож нас п’ятьох розподілили у навчальний центр «Десна» і всі півтора року навчався на танкіста. Там отримав звання сержанта.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»
У 2005 році закінчив Запорізький центр первинної професійної підготовки «Академія поліції» за спеціальністю «Охоронець». Після завершення навчання друг «Крим» забезпечував фізичну охорону високопосадових осіб.
З початком АТО у 2014 році, друг «Крим» добровільно пішов у військкомат. Вже в серпні 2014 року доєднався до 17-ої окремої важкої механізованої бригади, де служив навідником-оператором танка до вересня 2015 року.
«Крим» брав участь у Дебальцевській операції з серпня і до лютого — моменту організованого виходу.
З серпня 2016 року до жовтня 2017 року воював у складі 54-ої окремої механізованої бригади.

Я вже не хотів бути танкістом, а збирався йти у піхоту. Але в новій частині подивилися на мій досвід танкіста і направили знову в танковий батальйон.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»
Тоді підрозділ брав участь у боях на Світлодарській дузі. Танкісти перебували на відведенні: вони забезпечували обслуговування танків та підтримували їх боєготовність.
Потім я вирішив йти в «Азов», у мене там багато було знайомих, які вже служили, але не в танкістах, а в піхоті, розвідці та ще в інших підрозділах.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»

Друг «Крим» доєднався до лав «Азову» у 2019 році у званні сержанта, де став командиром танку 2-го танкового взводу танкової роти.
За цей період його взвод виконував завдання у складі бойових тактичних груп та був залучений до бойових дій на Світлодарській дузі.
Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі, будучи командиром 2-го танкового взводу танкової роти у званні молодшого лейтенанта.
Я воював на танку безпосередньо в місті проти бронетехніки. Там я зрозумів, що люблю міські бої.
Під час одного з таких боїв ми вийшли на ворожий танк. Він з’явився раптово. Щоб прицілитися, довелося висунутися на край дороги. Постріл був влучним, але в цей момент у нас вийшла з ладу башта. Я виліз назовні, щоб оглянути несправність — і в цей момент отримав удар у обличчя. Далі нічого не пам’ятаю.
Отямився вже в танку. Запитав у напарника, чи уразили ціль. Він відповів: «попали, але танк зміг відійти». Я сказав: «давай доб’ємо». Я викликав собі евакуацію по рації — і знепритомнів.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»

До тями він прийшов в одній із лікарень Маріуполя: проломлена лобна частина, втрата правого ока. Після першої операції його перевезли до військового шпиталю в районі заводу ім. Ілліча, а згодом — до госпіталю на «Азовсталі».
За кілька тижнів продовжив виконувати бойові завдання вже у складі піхотної групи. Разом з іншими азовцями у травні 2022 року виходив у полон з «Азовсталі».
«Крима» з побратимами перевезли в Оленівку, звідки потім їх перевели до Донецького СІЗО, де він перебував до самого обміну.
21 вересня 2022 року друг «Крим» у межах «великого обміну» вийшов з полону. А вже через чотири місяці лікування повернувся у стрій.
В середині січня я приєднався до друга «Ректора», який тоді був командиром танкової роти. Були нові хлопці з деблокадників. Нас там було буквально 10 чи 11 осіб потенційних танкістів. Так потроху й почали будувати підрозділ.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»

Тоді друг «Крим» був заступником командира танкової роти у званні молодшого лейтенанта.
Спершу нам підігнали один танк, потім другий, і так потихеньку почали збирати машини. На контрнаступі новобранці вже працювали, стріляли.
Танковий батальйон «Азову» був створений восени 2023 року в процесі ведення бойових дій в Серебрянському лісі. Ми воювали і водночас формували підрозділ.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»
В листопаді 2023 року став заступником командира танкового батальйону у званні старшого лейтенанта.
У Серебрянському лісництві я був у керуванні батальйону. У нас було три офіцери. Ми займалися всім — і підготовкою, і морально-психологічним станом, і ремонтом, і звʼязком, і організацією інших підрозділів.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»
Паралельно здобував освіту в Академії праці, соціальних відносин і туризму (м. Київ) за спеціальністю «Менеджмент», яку закінчив у 2023 році. У 2026 році, вже обіймаючи посаду командира батальйону, здобув ступінь магістра за спеціальністю «Клінічна психологія».
У грудні 2025 року друг «Крим» став командиром танкового батальйону «Азову» у званні майора.

У безпілотних системах ми здобули серйозний досвід. Одними з перших у корпусі навчилися працювати з волокном: виготовляти, намотувати й застосовувати його в бою. Створили власну лабораторію з виробництва котушок. Це стало можливим завдяки попередньому комбату — другу «Ректору».
За час становлення батальйону нам вдалося вибудувати його як повноцінний підрозділ з унікальною структурою. Такого в Силах оборони фактично немає.
Якщо в ЗСУ це, умовно, три танкові роти, то у нас — чотири роти з різними типами танків, а також підрозділи забезпечення, техобслуговування, інженерно-саперний взвод, безпілотні системи та окремий медпункт.
Артем «Крим» Костриця
Майор, командир танкового батальйону 12-ої бригади спеціального призначення «Азов»
За час служби в «Азові» друг «Крим» був відзначений державними та відомчими нагородами, серед яких:
- відзнака Міністерства оборони України «За доблесну службу»;
- медаль «За військову службу Україні»;
- відзнака Президента України «За оборону України»;
- відзнака Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя»;
- орден «За мужність» ІІІ ступеня;
- нагрудний знак командувача НГУ «За незламність»;
- нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь»;
- нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «За стійкість та незламність»;
- орден «За мужність» ІІ ступеня.