Чотири роки тому загинув побратим Дюс. Пам’ятаємо!

Чотири роки тому, 10 червня 2015-го, у 24-річному віці у бою з російськими окупантами поліг наш побратим Денис Денисюк на псевдо «Дюс». Ця трагічна подія сталася поблизу Широкиного, де на той час бійці полку «Азов» тримали оборону. Того дня незаконні збройні формування відкрили щільний вогонь по захисниках населеного пункту, застосувавши самохідну артилерійську установку калібру 152 мм. Друг Дюс зазнав дуже важкого осколкового поранення, був доставлений до шпиталю, однак лікарі, на жаль, не змогли врятувати солдата. Денис Денисюк не дожив майже місяць до свого 25-річчя.

Дюс народився в українській столиці, до війни працював на телеканалі СТБ режисером монтажу, готував новини до ефіру. Він дуже любив свою роботу та хотів навчатися режисури в інституті. Але настав 2013 рік, що став переломним у житті Дениса. Під час Революції Гідності, в якій він брав активну участь, хлопець навіть зазнав травмування, але продовжував відстоювати свою патріотичну позицію.

Коли розпочалась російська агресія на Сході України, Денис почав займатися волонтерством та допомагати бійцям на фронті, але згодом вирішив і сам взяти до рук зброю, щоб визволяти рідні землі від окупанта. Маючи за плечима строкову службу в армії, Дюс вже володів навиками поводження зі зброєю та легко призвичаївся до армійської дисципліни. Побратими згадують, що він був надзвичайно вправним кулеметником, дуже влучно стріляв, із легкістю та задоволенням поглиблював свої знання з військової справи.

Дюс запам’ятається нам хоробрим воїном, вірним товаришем по зброї, щирою та світлою людиною. Власною жертвою він навіки вписав своє ім’я в літопис російсько-української війни, і ми й надалі будемо мстити ворогу за нашого побратима.
Пам’ятаємо!

Пам’ятаємо!