Азовці отримали нагороди за сумлінне виконання службових обов’язків та удостоїлися нових військових звань


На одному з гарнізонів полку «Азов» під час ранкового шикування бійцям, які відзначилися у службі, були вручені нагороди, а також присвоєні нові військові звання.

Читати далі

Без бою немає слави: відбувся турнір з боксу пам’яті полеглих під час Павлопіль-Широкинського наступу

турнір з боксу пам’яті полеглих під час Павлопіль-Широкинського наступу

16 лютого у спортивному комплексі «Портовик» у Маріуполі пройшов видовищний турнір з боксу. Захід присвятили пам’яті одинадцятьох азовців, які загинули п’ять років тому під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції.

Читати далі

«Азов» завітав з лекціями до прикордонників, військових НГУ та курсантів ДЮІ


Офіцер полку «Азов», кандидат політичних наук Юрій Михальчишин (друг Нахтігаль) та заступник командира «Азову» з роботи з особовим складом друг Калина провели низку ідеологічно-просвітніх заходів для військовослужбовців міста Маріуполь та курсантів Донецького юридичного інституту МВС України.

Читати далі

Його останній бій був п’ять років тому. Сіф – ультрас за світоглядом, воїн за покликанням

Сіф

Антон Грицай на псевдо «Сіф» – полтавський ультрас, що загинув під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції 15 лютого 2015 року, того дня, коли наступило так зване «перемир’я».

Читати далі

Боєць, який був прикладом. Роковини загибелі В’ячеслава «Козака» Кирилова

Козак

В’ячеслав «Козак» Кирилов народився 19 грудня 1981 року у м. Білгород-Дністровський. До полку «Азов» прийшов, коли йому було 33 роки, саме у свій день народження. Служив у другій сотні.

Друг Козак загинув 15 лютого 2015 року, під час Широкинської наступальної операції. Під час чергової атаки терористів В’ячеслав прикрив собою побратима, а сам отримав чисельні осколкові поранення та загинув від втрати крові. Але навіть пораненим він намагався усміхатись та жартувати з побратимами, бачачи як сильно вони за нього хвилюються.

Побратими називають друга Козака завзятим воїном. Кажуть, що він був і думками та переконаннями, і ззовні схожий на справжнього козака. В’ячеслав був готовий віддати за рідну землю все, що мав. На жаль, так і сталось. Борячись за незалежність України, він поклав найцінніше – власне життя. Козак був розумною людиною та цілеспрямованим бійцем і являвся прикладом для багатьох молодших побратимів. Він був душею компанії.

В одному зі своїх інтерв’ю боєць якось сказав, що наша нація неодмінно здобуде перемогу, адже наш народ має справжню мотивацію для цього.

В Одесі на честь В’ячеслава «Козака» Кирилова була перейменована одна з вулиць, ще одна – у Білгород-Дністровському. 2016 року на Одеському кладовищі, де похований наш побратим, йому був встановлений пам’ятник.

Указом Президента України «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» В’ячеслав Кирилов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Пам’ятаємо!

Помстимося!

Козак Козак Козак