Найзатишніший бліндаж ООС – в «Азові»

Боєць на псевдо Таксер в «Азові» з осені 2015 року, служить оператором-навідником БМП. Він – один з тих азовців, які побудували на передовій Світлодарської дуги бліндаж, що називають найзразковішим серед усіх бліндажів на «нулі». «Хлопці, ви побудували однокімнатну квартиру, а не бліндаж», – згадує жарти побратимів Таксер. Боєць «Азову» впевнений: «Міну 82 мм бліндаж витримає спокійно». Бліндаж, зроблений на совість, вже показав свою надійність, вистоявши і під зливами, і в мороз, і в спеку. Таксер говорить, що хотів би залишити наступним бійцям, які зайдуть на ці позиції, хорошу згадку про наш підрозділ: «Мій життєвий устой – можна наслідити, а можна залишити після себе слід. Я вважаю, що «Азов» хороший слід за собою залишить». Як будувався найзатишніший бліндаж у зоні ООС, дивіться у сюжеті прес-служби полку «Азов».

Перший тиждень БКБП


Стартував черговий базовий курс бойової підготовки. За перші сім днів курсу майбутні бійці полку «Азов» вже встигли ознайомитись зі стройовою підготовкою, теорією вогневої підготовки та статутами Збройних Сил України. Наприкінці тижня, в неділю, відбувся марш-кидок на 5 кілометрів.

Читати далі

Дніпро попрощався із полеглим азовцем Романом «Бічем» Романенком


14 серпня у Дніпрі відбулася церемонія поховання азовця Романа Романенка на псевдо «Біч». Вибух ворожого фугаса забрав життя снайпера 10 серпня. Кілька діб окупанти не віддавали тіло полеглого. Лише 13 серпня бійцям полку «Азов» на передовій вдалося попрощатися із «Бічем».

Читати далі

На Світлодарській дузі бійці полку «Азов» попрощалися із загиблим побратимом на псевдо «Біч»


Особовий склад полку «Азов», який сьогодні продовжує нести службу на передовій на Світлодарській дузі, попрощався із загиблим азовцем Романом Романенком на псевдо «Біч».

Читати далі

ВІДДАВ ЖИТТЯ, РЯТУЮЧИ ПОРАНЕНИХ ПОБРАТИМІВ. ЙОГО ЗВАЛИ МАДЖАХЕД


48-річний киянин Іван Романов на псевдо «Маджахед» загинув п’ять років тому в полоні проросійських найманців, у який потрапив під час боїв за Іловайськ.

Коли почалася війна на Донбасі, Іван залишив у столиці прибутковий бізнес і заможне життя та вирушив на фронт. Рідним він пояснив, що не може дивитися на те, як ненавчені діти йдуть в бій. Чоловік мав за обов’язок бути на передовій, особисто боронити мир своєї країни та передавати досвід молодим бійцям. Тож у червні 2014 року Маджахед приєднався до батальйону «Азов». Воював у складі 3-го десятку розвід-диверсійної чоти. Боєць брав участь у зачистці Новоазовська, Сєдового, Сопиного, Піонерського, Нового Світу, штурмі Мар’їнки.

Під час запеклого бою під Іловайськом 10 серпня Іван сів до БМП, яка була у розташуванні батальйону «Азов», та поїхав з бійцями 17-ї бригади, аби прикрити евакуацію поранених побратимів – тоді зазнали поранень кілька бійців, загинули Світляк та Береза. Коли БМП наблизилася до місця призначення під селом Грабське, ворог почав вести по ній прицільний вогонь. Бронемашину підбили. Від першого влучання вийшов з ладу моторний відсік, а від другого вибило каток з правого боку машини, від чого вона стала нерухомою. Між першим і другим попаданням в техніку Маджахед спробував вилізти з БМП, тоді ж другим пострілом сепаратистів йому відірвало руку. Та й це не зупинило мужнього воїна, вже на землі він продовжував вести вогонь зі свого АКСу в бік противника. Тоді ворог почав використовувати ВОГи, внаслідок чого Маджахед отримав осколкові поранення.

У тому пекельному бою азовець потрапив у полон. Майже два місяці доля бійця була невідома. Щоб звільнити Маджахеда, сепаратистам пропонували обмін полоненими, на що отримали цинічну відмову.

Тіло воїна було знайдене 28 вересня пошуковцями «Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») в безіменній могилі у селі Грабське на території птахоферми, неподалік від Іловайська, де він був похований з Романом Березою – військовослужбовцем 40-го БТРО «Кривбас». Як виявилося, Маджахеда вбили в полоні 11 серпня 2014 року.

Лише наприкінці травня 2015 року азовці змогли попрощатися зі своїм побратимом. 3 червня Івана Романова поховали у Києві на військовому Лук’янівському цвинтарі з усіма військовими почестями.

Пам’ятаємо!
Помстимося!

«Згадайте про нього, коли звільнятимете Горлівку». Пам’яті Миколи «Берези» Березового

його-звали-береза

П’ять років тому під час важкого бою за Іловайськ поклав своє життя за волю України азовець Микола Березовий з позивним «Береза». Він відчайдушно кинувся на допомогу пораненому Світляку, але й сам зазнав смертельного поранення.

Читати далі