Читати далі

---

Із давніх часів собаки допомагають людям у багатьох сферах життя: випасанні худоби, охороні господарів та їхнього майна, пошуках загублених та захованих предметів тощо. Відомо безліч прикладів, коли саме ці чотирилапі були вірними помічниками воїнів під час ведення бойових дій у всьому світі. Відчайдушні тварини без краплі вагань кидались під танки, вишукували вибухонебезпечні предмети та зниклих безвісти бійців, прокладали телефонні кабелі та виносили поранених із поля бою. Сьогодні в Україні йде війна й у собак кінологічних підрозділів з усієї країни роботи побільшало. Тож як зараз використовують собак на передовій, як взагалі підготувати чотирилапого до кінологічної служби та чи є перспективи розвитку української кінології, розповів провідний спеціаліст кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Донецькій області та інструктор кінологічного союзу України за шістьма  категоріями Степан Єрьоменко.

Читати далі

---

До початку російсько-української війни поняття «парамедик» у нашій країні не було. Однак складні часи стали потужним поштовхом до розвитку всього, що пов’язане з бойовими діями, зокрема й такої важливої їхньої складової, як тактична медицина. 2014 року індивідуальна аптечка у кращому разі мала вигляд підсумка, який містив усе, що вдалося купити чи зібрати, без певної системи чи стандарту, в найгіршому ж – її просто не було. Про такі «прокачані» речі, як рюкзак парамедика, взагалі не йшлося. Проте це вже у минулому. Який вигляд має сучасний рюкзак парамедика, розкаже матеріал 8-го випуску нашого журналу.

Читати далі

---

З початку російської агресії на Сході країни зародилась низка проектів із залучення цивільних медиків до надання медичної допомоги в зоні АТО/ООС. Приблизно одночасно у різних місцях на фронті з’явились і «ПДМШ», і «Госпітальєри», і «Медичний корпус» – всі вони були різного масштабу, розвивалися, трансформувалися. Серед організацій, які на передовій проводять рятувальні операції, важливе місце займає «ASAP Rescue». Редакція «Національної оборони» завітала до пункту дислокації ініціативи на Світлодарській дузі, аби з перших вуст дізнатися у її волонтерів, як народився та розвивається «ASAP» сьогодні.

Читати далі

---

Захоплення Криму «без єдиного пострілу» у березні 2014 року породило в суспільстві переконання, що регулярна українська армія непідготовлена, немотивована виконувати свої безпосередні функції та якісно захищати державу. За роки незалежності, до початку війни на Сході, робилося все, щоб знищити оборонний потенціал українського війська. Стосувалось це як техніки, озброєння та іншого оснащення, так і кадрових призначень. Збройні сили України перебували, м’яко кажучи, у незадовільному стані. І це в той час, коли росіяни розгойдували ситуацію на Сході країни та анексували Крим. Саме в такий важкий для України період на її захист стали вмотивовані люди з характером. Іменують їх просто – добровольці.

Читати далі

---

Відступивши з-під Бердичева, Січові Стрільці упродовж квітня 1919 року вперто обороняли Шепетівку – стратегічний залізничний вузол – від 2-ї Української радянської дивізії, аж поки стратегічне значення цього міста зменшилось.

Читати далі

---

Вічні адепти “добрих цісарів”, “царів-реформаторів”, “мудрих гетьманів” та іншої азіатчини вкотре налаштувались на хвилю нічогонероблення, самозаспокоєння та рефлексії.

Читати далі

---

автор: Юрій Михальчишин
момент публікації: 21 березня 2012 року

Аксіомою для всіх людей доброї волі є твердження, що нація народжується там, де з її ім’ям на вустах помирають діти зі зброєю в руках і стають ангелами, які захищають тих, хто має жити і бути щасливим. У минулому столітті українцям не бракувало ангелів. Тернистий шлях на Голгофу проклали кілька сотень студентів, гімназистів і курсантів, яких кинули зупиняти головорізів полковника Муравйова під станцією Крути 29 січня 1918 року. Ангели революції останньою багнетною атакою вирвали з пащі більшовицького Левіафана те, що “за дякую” віддали динозаври українського державотворення. Легко вдавати з себе рафінованих інтелігентів за допомогою краватки-метелика (Винниченко), мудрих батьків нації за допомогою професорської бороди (Грушевський), полководців та вождів за допомогою гламурного військового френчу (Петлюра). Але відповідати за слова куди важче, аніж писати багатотомні цеглоподібні книжки, пашталакати на мітингах і засіданнях Центральної Ради та симулювати розбудову буржуазної держави під марксистсько-ліберальною фразеологією. Важко зрозуміти, що механічно розбудовувати інституційний механізм і апарат держави, народженої в агонії Російської імперії, копіюючи абстрактні європейські утопії соціального щастя, коли довкола злидні, поміщицькі латифундії, майже повний контроль іноземного капіталу над промисловістю і 40 мільйонів етнічних українців, які слабко уявляють, хто вони такі – не найкраща ідея.

Читати далі

автор: Микола Кравченко
момент публікації: 26 квітня 2019 року

Саме так можна охарактеризувати “Доктрину безпеки та миру”, запропоновану “Рухом Опору Капітуляції”. Основними її розробниками були люди імениті і здавалося б достатньо компетентні: Володимир Огризко, Володимир Василенко, Роман Безсмертний, Йосиф Зісельс, Сергій Квіт, Данило Лубківський. Але продукт нажаль вийшов абсолютно порожнім, а в деяких моментах навіть критично неприйнятним.

Читати далі