Дніпро попрощався із полеглим азовцем Романом «Бічем» Романенком


14 серпня у Дніпрі відбулася церемонія поховання азовця Романа Романенка на псевдо «Біч». Вибух ворожого фугаса забрав життя снайпера 10 серпня. Кілька діб окупанти не віддавали тіло полеглого. Лише 13 серпня бійцям полку «Азов» на передовій вдалося попрощатися із «Бічем».

У рідному Дніпрі на церемонію прощання з азовцем під Самарську райраду прийшли сотні містян. Провели в останню путь Романа його друзі, колишні однокласники, викладачі, футбольні фани «Дніпра», сусіди з рідного району та просто небайдужі українці. Кожному, хто знав Романа за життя, звістка про його загибель принесла біль і розпач.

Командир снайперської групи «Азову» друг Хват над труною загиблого, який був одним із найталановитіших його бійців, присягнув боротися у війні до самої Перемоги України, якої так чекав Біч: «Мені випала честь знати Романа останні чотири роки, що тривала російсько-українська війна. Біч ніколи не вагався під час виконання найнебезпечнішого чину, найнебезпечніших завдань, які ставило перед нам наше командування. Та завжди робив більше, ніж від нього вимагали. Біч був вимогливим і вибагливим до себе. Завжди допомагав в розвитку своїм побратимам. Все, що ми маємо зробити для того, щоб вшанувати пам`ять Біча, – це не зганьбити те, до чого він прагнув, продовжити справу його життя, домогтися вільної України. Я знав цю людину як чоловіка, який ніколи не мав жодного меркантильного інтересу. Ціль його життя – це ідея, це знищення ворога заради волі України. Ми маємо бути такими самими».

Поховали Романа «Біча» Романенка на кладовищі на Чаплинській. Поруч із закритою труною почесна варта несла відзнаки та нагороди Романа. Перед похованням бійці «Азову» зачитали Молитву Українського Націоналіста і пообіцяли, що помстяться за Біча і обов`язково здобудуть перемогу над ворогом. Завершилася церемонія поховання воїна залпом пострілів.

Помстимося!