Азовська документація батальйонних часів прийнята до Центрального держархіву громадських об’єднань


Полк «Азов» спільно з Інститутом Національного Розвитку та громадською кампанією «Пам’ять Нації» зібрали, упорядкували і передали до Центрального державного архіву громадських об’єднань нерегламентовану внутрішню документацію батальйонного періоду – за травень-вересень 2014 року.

Фундаментом для вивчення історії є джерелознавство, дослідження історичних джерел. Їх (джерел) збір та упорядкування є окремим і дуже важливим відтинком роботи істориків. І це стосується в тому числі й історії новітньої, передусім історії недержавних організацій та рухів. А добробати зразка 2014 року складно назвати класичними держструктурами.

Утворення добробатів було явищем багато в чому стихійним і не унормованим належним чином. Документацію вели відірвані від особового складу держструктури («главки» МВС чи штаби в/ч), представників яких нерідко підозрювали у «зливі» даних добровольців ворогу. Так відбулося, наприклад, з батальйоном «Азов», офіційні «міліцейські» списки якого з’явилися на сепаратистському ресурсі tribunal-today.ru. Всі ці проблеми призвели до появи внутрішньої нерегламентованої документації, яка велася без використання особових даних бійців (виключно по позивних). Ці матеріали суттєво різнилися від офіційних даних МВС. Так, на початку літа 2014 року офіційно призначених азовців було 130, а добровольцями без оформлення воювало ще 150. Тож, саме внутрішні документи є найбільш достовірним джерелом для вивчення історії добробатів. І відтепер історики мають можливість досліджувати справжній азовський батальйонний архів.

Закликаємо й інші добробати слідувати азовському прикладу – збирати, упорядковувати і здавати до ЦДАГО нерегламентовану документацію своїх підрозділів. Історики новітньої доби будуть вам вдячні, а нові покоління українців належно пам’ятатимуть ваш чин.