Сім років тому бійці «Азову» повернули Маріуполь під синьо-жовтий стяг


13 червня 2014 року увійшло в історію як одна з найбільш переломних дат в історії боротьби з російським окупантом. Саме цього дня сталася подія, яка змінила хід протистояння та не дала «рускому міру» повною мірою запанувати у стратегічно важливому приазовському місті Маріуполь. Ранок 13 червня 2014 року розпочався з вибухів та автоматних черг – бійці тоді ще батальйону «Азов» розгорнули операцію зі звільнення півмільйонного міста, яке понад місяць перебувало у полоні страху, потерпаючи від свавілля та мародерства російських найманців.

Маріуполь – місто, контроль над яким дав би Росії велику перевагу. Тут і два величезні металургійні комбінати, і машинобудівне підприємство, і, що найбільше цікавило окупанта, – порт. Крім того, буквально за якихось 50 км від міста вже починається кордон з Росією, що надавало ворогу чудову можливість почати прокладати прямий коридор від РФ до самого Криму, який на той момент вже був анексований.

Навесні 2014 року в Маріуполі панував страх, безлад та невідомість. У квітні сепаратисти захопили міську раду та здійснили спробу захопити військову частину 3057, у травні намагалися штурмувати будівлю міського УВС. Тривали заворушення та захоплення приміщень, беззаконня та насильство. Всі ці події підштовхнули українські сили до активних дій. Штурм Маріуполя було заплановано на 13 червня.

Тож у цей день сім років тому бійці батальйону «Азов» за участі батальйону «Дніпро-1», підрозділів НГУ та МВС провели блискавичну військову операцію та повернули Маріуполь Україні. О 5 ранку штурм стартував із обстрілу укріплень противника із зенітної установки ЗУ-23-2. Після цього у протистояння вступили групи бійців, які повинні були зачистити центр міста і взяти під свій контроль штаб проросійських найманців. Українські захисники, які на той момент не мали ані достатньої кількості зброї та техніки, ані професійної військової підготовки, ліквідували ключові опорні точки ворога та відновили контроль над містом. Для багатьох азовців цей бій став бойовим хрещенням, випробуванням на міцність, яке вони пройшли з честю. Над Маріуполем назавжди замайорів український стяг.

Відтоді Маріуполь став рідним для наших бійців. Ми обороняли місто, коли над ним нависла загроза ворожого наступу у вересні 2014 року. Ми першими вирушили на допомогу містянам, коли російські окупанти обстріляли «Східний» та вбили 30 цивільних маріупольців у січні 15-го. Ми провели наступальну операцію, щоб убезпечити Маріуполь, відвести лінію зіткнення і не допустити подібних терактів у майбутньому. Полк «Азов» обіцяє і надалі стояти на варті мирного неба та захищати прифронтове місто від російської навали.

Маріуполь під надійним захистом «Азову» – сьогодні, як і сім років тому! Слава Україні!