24 серпня 1991 року увійшло в історію як переломна дата, коли після більше трьохсот років поневірянь під гнітом ворога Українська держава нарешті стала незалежною. 30 років тому було прийнято історичний документ виняткового значення для долі нашого народу – Акт проголошення незалежності України.
Тоді омріяну багатьма поколіннями наших предків незалежність ми отримали без кровопролиття. Та нині вже протягом семи років ми боремося за неї знову у прагненні відстояти те, що належить нам, проти того ж ворога, який століттями зазіхав на нашу державність та вбивав українців. А сім років тому «старший брат» зробив нашому народові «подарунок» – віроломно порушив норми міжнародного права, знехтував усіма домовленостями та вкотре показав своє істинне обличчя, якому невідомі поняття взаємоповаги, честі та гідності. Сім років тому, діючи відповідно до розпоряджень злочинного кремлівського режиму, регулярні російські війська, підсилені сотнями одиниць бронетехніки, перетнули кордон з Україною. Сім років триває неоголошена війна, і відважні українські воїни стоять на передових позиціях та чекають наказу про наступ, аби повернути наші відвічні землі під наш стяг. Зброю не буде складено, поки жовто-блакитний прапор не майорітиме над Донецьком і Луганськом, щоб майбутні покоління продовжували жити в сильній, соборній, незалежній Україні.
Зі святом, український народе! Боротьба триває! Слава Україні!
