Павлопіль-Широкинська наступальна операція

Павлопіль-Широкинська операція: «У тих боях ми втратили героїв та загартувались самі».
Павлополь-Широкинська наступальна операція

Щоб відновити честь української зброї, 10 лютого 2015 року АЗОВ почав Павлопіль-Широкинська наступальну операцію. До цього переломного моменту в історії російсько-української війни уся країна, затамувавши подих, стежила за подіями, які відбувались у січні 2015-го в околицях Маріуполя, за втратою Донецького аеропорту, за жахливими подіями під Дебальцевим. Тому миритись з такою ситуацією азовці більше не могли. Тим паче, що саме Широкине є стратегічною точкою для оборони Маріуполя.

10 лютого 2015 року азовці пішли в наступ. Першого дня усі поставлені завдання було виконано. Вже о 8-й ранку бійці АЗОВу повністю контролювали Широкине, хоча бій супроводжувався високою щільністю вогню з обох боків.

11 лютого тривали важкі бої у напрямку Широкине – Саханка. Саме цього дня азовці зазнали перших втрат. Дмитро «Брат» Коряк загинув від осколкових поранень ворожої міни.

12 лютого терористи намагалися контратакувати за підтримки артилерії і танків під Широкиним. Піхота ворога була ліквідована на підступах до села, атака захлинулася. О 8:30 почалася друга хвиля атаки терористів, проте азовці відбили і її.

Впродовж операції бійці АЗОВу надавали гуманітарну допомогу мешканцям звільнених населених пунктів. 13 лютого відбувалися постійні артилерійські і танкові дуелі. При цьому противник використовував російські танки з російськими екіпажами. Того дня було відносне затишшя. А вже наступний день (14 лютого) запам’ятався найзапеклішим боєм. З п’ятої ранку терористи розпочали наступ на позиції полку біля Широкиного, використовуючи танки та артилерію. Надвечір бій завершився, українські військові знищили противника. Втрати ворога – до сотні вбитими. Українська артилерія влучним ударом розгромила велике скупчення російської техніки та знищила склади з боєкомплектами.

15 лютого 2015-го перший командир полку АЗОВ Андрій Білецький оголосив про припинення наступальної операції у зв’язку з перемир’ям. Підступні ж терористи намагались бронетехнікою прорватись у Широкине, проте азовці дали відсіч колаборантам. Розпочалось позиційне протистояння.

Завдяки проведеній наступальній операції лінію фронту було відведено від міста Маріуполь, звільнено 5 населених пунктів (Широкине, Бердянське, Лебединське, Комінтернове, Павлопіль), а за прапор України та мирних містян віддали своє життя 14 азовців…

Через військову звитягу приходить бойове братерство. Тому, окрім втрат, є і позитивні моменти: під час Павлопіль-Широкинської наступальної операції полк здобув бойових побратимів із інших підрозділів. Участь у боях разом із азовцями взяли і воїни із роти особливого призначення МВС «Берда», батальйону оперативного призначення «Донбас», батальйону спеціального призначення «Скіф», 37-го ОМПБ, морської піхоти України, 79-ї ДШБ, окремої роти поліції «Східний Корпус» та Національної гвардії України.

Без перебільшення Павлопіль-Широкинська операція і до сьогоднішнього дня залишається найуспішнішим військовим чином за чотири роки війни з РФ. Проте важливість цих боїв полягає не лише у військовому успіху, а й в історичному та моральному. Ця перемога довела, що ми здатні не лише захищати, а й атакувати та блискавично відвойовувати своє.