Сержант Масло: «якщо новобранці виконують те, що ми їм говоримо, значить розуміють. А якщо розуміють – значить ми готові їх навчати»

Сержанти АЗОВу – віднині головні наставники для азовських новобранців поділилися із редакцією часопису «Чорне Сонце» першими враженнями від оновленого процесу навчання, який створили та яким керують власноруч.

– Ти займаєшся стройовою підготовкою у рекрутів. Сам обрав цей напрямок?
– Коли ми тільки взяли рекрутів, у мене був взвод, і сержантів поділили на 4 групи. Трьом групам дали рекрутів, четверта стала інструкторами. Мій взвод одразу розвалився, вони розплакались і пішли. Через декілька днів просились повернутись назад. Намагались обговорити, але пішли раз – підуть і наступного. Я передав тих, хто залишився, іншому командиру, тобто об’єднали 2 взводи, і в мене з’явилась інша робота. Під час навчального процесу я зрозумів, що в мене є час взяти на себе стройову підготовку, тим паче, що я погоджую певні правки з уставу, вношу необхідні корективи. Отож я і взяв на себе устав, тим самим звільнив інших інструкторів. Вони готували тільки лекції, а я займався стройовою.

– Чим відрізняється для рекрутів стройова нового типу від старої?
– Починаючи із відмашки рук, закінчуючи тим, що ніхто не тягне носок. Є визначений стандарт, відповідно до якого всі мають виконувати певну відмашку рук і певний крок. Більше від них нічого не вимагають. Ми не виганяємо їх на плац і не стоїмо з ними по півгодини, щоб вони тягнули носок тощо. У цьому немає сенсу. Зараз жодний підрозділ розвинених країн такого практично не робить. Хоча залишається почесна варта. До мене стройову для новобранців викладав дідусь, щоправда, із офіцерським званням, проте зі стройовою радянського зразка. У них досить просто виходить та, яку ми їм даємо. Вони ще ту не завчили так, щоб довелось щось кардинально змінювати. Основу знають, фундамент є, тепер працюємо, відточуємо.

– Таку стройову опановували і ви за часів сержантських курсів?
– Нас навчили мінімальним азам стройової підготовки в сержантській школі, потім дали стройовий устав. Ми його знаємо, бо працювали, і тому можемо підлаштувати під наші реалії. Певну частину ми намагались взяти із ЗСУ, але більшу беремо з уставу НАТО. Все одно в нас не виходить на 100% освоїти систему НАТО, тому що реалії у нас кардинально інші. Використовуємо так, щоб це було максимально просто і продуктивно.

– Змінювати дисципліну не збираєшся?
– Для мене бути інструктором стройової підготовки – це практика. В інших сержантів, які вже не займаються цією дисципліною, тепер більше часу, аби підготуватись до інших занять. Взагалі, сержант – універсальна одиниця. Не може бути: ти сержант, ти інструктор, ти мама, а ти тато. Тут ти сержант-інструктор, і все. Зрозуміло, що у когось є певні навички, бажання і можливість, або, в принципі, виходить краще викладати чи фізо, чи будь-яку іншу дисципліну, а хтось взагалі просто гарно лекції читає. Не всі можуть це однаково робити, оскільки люди різні, різний у них характер, харизма тощо.

– Особисто ти готовий викладати, як вважаєш?
– Так. Роблять – значить розуміють, значить доходить інформація, а значить я готовий.

– На твою думку, чи жорстко ви поводитесь під час навчання?
– Взагалі наше завдання – бути вимогливими, жорсткими, адже новобранці повинні розуміти, що таке дисципліна і що для цього потрібно. Є такий момент виховання: спочатку даєш їм розслабитись трохи, а потім прихоплюєш, щоб розуміли, що тримати себе в напрузі – це нормально, розслаблятись не можна. Якщо тобі дали розслабитись, це не значить, що можна нехтувати своїми завданнями.

Залишити відповідь