ПОНЯТТЯ «ОРДЕНУ» В ТВОРЧОСТІ ДМИТРА ДОНЦОВА

Найоптимальнішою формою організаційного об’єднання проводу Донцов вважає Орден. Мислитель наголошує на занепаді партійництва у всій Європі, та виникненні натомість політичних партій орденового типу. Перевагами цих політичних орденів є чітка ієрархія, дисципліна, а головне – ідеалізм і беззаперечна віра в істинність свого світогляду. Окрім того, орден від партії відрізняється своєю наполегливість, безкомпромісністю, чіткістю мети.

Dmytro_Doncow

Донцов так окреслив відмінність цих структур: «Статут партії складається з передискутованих параграфів, статут Чину з догм віри. Партія основана на програмі, Чин на світогляді. Партія зміняється і пристосовується, Чин зі свого шляху не збочує» [Донцов Д. Орден – не партія// Донцов Д. Хрестом і мечем. Твори. – Торонто, 1967. – с. 177-202.]. Ці Ордени створюють новий світогляд, що веде до утвердження авторитету і культу провідника, тому підтверджують ідею активної меншості, що керує більшістю.

На відміну від партій, Ордени ретельніше фільтрують і старанніше формують своїх членів, вони звертають увагу на моральне виховання і утвердження характеру. Саме це врешті-решт і призведе до панування Ордену – ініціативної меншості – до якої буде долучатися більшість «з подиву, з побоювання, чи з снобізму». Тільки організація такого штибу, як носій нової свідомості і стрижень ідеології, могла згуртувати і повести за собою суспільство. «Лише те, що я назвав Орденом здолає клепати наші «зів’ялі серця і сумління» тяжким молотом своєї догми. Лише його сталь пройде нам по серцю «мов розпаленим дротом». Лише він з’єднає не недовірків, а віруючих біля свого символу. Лише він – в цім безладі думок – надасть нашим давнім традиціям блиск і втрачений престиж».