БУНТІВНА ЗЕМЛЯ: МІФ ПРО «ТЕРПЛЯЧІСТЬ» УКРАЇНЦІВ

Мабуть, у всій Європі знайдеться не так багато країн, в історії яких контраст між зовнішньою терплячістю та миролюбністю народу і його здатністю до відчайдушного спротиву був би таким очевидним, як в Україні. Події минулого засвідчують наявність кількох чинників, поєднання яких робить порожнім звуком усі «високоінтелектуальні» просторікування про нашу «занадто» м’яку й поблажливу національну вдачу.

Основним детонатором, здатним «усерйоз і надовго» вивести з рівноваги справді розважливого та обережного українця, завжди була соціальна несправедливість. Причому саме тоді, коли вона виявлялася на тлі певного матеріального достатку й культурного піднесення. Ще Чезаре Ломброзо помітив, що народ може повстати лише тоді, коли йому відносно добре живеться, а «глухі» злидні ведуть лише до соціальної апатії та духовної деградації.

Безпосереднім же приводом до революційного вибуху часто буває скасування або скорочення традиційних прав і свобод.
Аналіз історичного контексту дає змогу відтворити і найзагальнішу формулу українського спротиву. Його повний цикл може включати декілька менш масштабних спалахів, свого роду «репетицій» (наприклад, козацькі війни починаючи від кінця XVI ст.,), період відносного «затишшя» та переважно прихованого накопичення революційного потенціалу («золотий спокій» Польщі 1638-1648 рр., а в ХХ ст. – приміром, часи «застою» в СРСР чи «кучмізму» в незалежній Україні) і, власне, основну «протестну подію» (Хмельниччина, визвольні змагання 1917-1921 рр., нарешті, «повільна» українська революція початку ХХІ ст.).
Загалом, здатність українців до силового протесту та причини їхньої згадуваної вже мирно-войовничої двоїстості мають стати предметом ґрунтовних наукових досліджень. Поки ж маємо справу із поверховими гіпотезами.

Але головний висновок має бути іншим – українці, навіть коли здаються мирним і покірним народом, є нацією повстанців. І вдаваний політичний спокій, що переростає у застій, насправді є оманливим. І чим застій глибший, тим гучнішою буде буря, що його завершить. Тому не варто випробовувати терплячість українців, відбираючи у них традиційні права і вольності. Помста буде страшною!

Петро Нетяга